У PinchukArtCentre відкрилась міжнародна групова виставка "Втрата. Спомин про Бабин Яр" за участі митців старшої генерації Крістіана Болтанскі (Франція), Берлінде де Брьойкере (Бельгія) та Дженні Хольцер (США).+

Експозиція збігається припала на річницю вшанування жертв трагедії в Бабиному Яру: 75 років тому впродовж двох днів німці у Києві розстріляли понад 34 тисячі євреїв. Це був один з перших актів масових убивств під час Другої світової.

Берлінде де Брьойкере запропонувала дві інсталяції («Пентесілея IV» (Penthesilea IV), «Від чутливої шкіри III та IV» (Vanwege een Tere Huid III and IV), обидві - 2016), у яких, використавши віск, поліестер і залізо, зімітувала зідрану шкіру тварин. Стилістична надмірність і явна штучність цих об'єктів особливо вирізняється на тлі по-справжньому вражаючих робіт інших учасників.

Спеціально для виставки Крістіан Болтанскі змонтував "Шлях Бабиного Яру" (Le Chemin de Babi Yar): сотні іржавих металевих коробок утворюють довгий вузький коридор, що виводить у напівтемну кімнату, зайняту величезною купою чорного одягу вбитих. Коробки, більшість з яких пронумеровані у випадковому порядку, викликають асоціацію з поховальними урнами з прахом невідомих і водночас нагадують про вбивства в Бабиному Яру, куди жертви приносили цінні речі й документи (які часто зберігались у металевих скриньках).

БЕРЛІНДЕ ДЕ БРЬОЙКЕРЕ. ВІД ЧУТЛИВОЇ ШКІРИ IV. 2016, МЕТАЛ, ВІСК. НАДАНО ХУДОЖНИЦЕЮ ТА GALLERIA CONTINUA САН-ДЖИМІНЬЯНО / ПЕКІН / ЛЕ МУЛЕН / ГАВАНА

Роботи Дженні Хольцер не стосуються безпосередньо Бабиного Яру, та більш ніж переконливо передають жах масового насильства. Її Lustmord Table (1994; Lustmord перекладається з німецької як "убивство на ґрунті сексуальних збочень") - композиції зі справжніх людських кісток, викладених на дерев'яних столах. Деякі з них мають срібну смугу з вирізьбленими фрагментами опису вбивства зі зґвалтуванням з трьох різних поглядів: жертва, злочинець і спостерігач. Інсталяція є рефлексією авторки щодо звірств під час конфлікту в колишній Югославії. Так само тексти про насильство і приниження людської гідності викарбувані на кам'яних лавах ("Під каменем" (Under a Rock), 1986) та на бронзових табличках, прикріплених до стін зали ("Серія життя" (Living Series), 1981 і "Серія виживання" (Survival Series), 1984).

Мінімалізм, чітка форма й потужне послання творів Болтанскі й Хольцер дозволяють назвати «Втрату» найбільш мистецьки переконливим проектом Центру Пінчука за останні роки.

Тема Голокосту, Бабиного Яру все ще належно не відрефлексована нашою масовою свідомістю. Виставка PinchukArtCentre - крок у правильному напрямку, але все ж таки хотілось би побачити переконливий внесок українських художників. Без цього Катастрофа так і лишатиметься у порожнечі дивного напівзабуття