Популізм така штука, що йому однаково, до чого прикладатися. Хоче - може до тарифів, хоче - може до зовнішньої чи безпекової політики. При чому політики, які вдаються до популістичних заяв собі напевно видаються вершиною логіки, риторики і переконливості.

Ось, наприклад, цитата Андрія Парубія з учорашньої "Свободи слова": "Я не маю сумнівів, що із завдань і цілей Путіна по дестабілізації ситуації в Україні - це дестабілізувати Верховну Раду, добитися дочасних виборів, і, таким чином, просто зупинити країну на шляху до наших реформ".

Напевно голова Верховної Ради просто не розуміє, що цією сповненої, з його точки зору, праведного патріотичного гніву фразою він заганяє себе у невилазне болото схоластики.

Адже точно так само переконливо можна стверджувати, що Путін, враховуючи найвищі рейтинги недовіри серед українців до Верховної Ради, Президента і Кабінету Міністрів, всіляко перешкоджає проведенню дострокових виборів в Україні, щоб максимально загострити політичну кризу, викликати протести українців, і таким чином дестабілізувати Україну.

Або, наприклад, якщо Путін такий жахливий, чому українська влада з таким ентузіазмом виконує нав"язані ним Мінські домовленості?

Можливо, як частину плану по дестабілізації ситуації в Україні та демонтажу української державності?

Пора нашим політикам перестати вважати українців дурнішими за себе. Ну, і непогано почати вчитися ораторському мистецтву і культурі ведення публічної дискусії.