Фото про те, коли сміття стає політикою, коли пожежа, яку вже гасять енний день стала довгоочікуваним моментом наваляти Садовому, при тому не без участі Києва.

Коли корупційними схемами оплутана вже багато років мерія, але ж людські смерті - це більш ефектніше для двіжняка.

Нічого нового у Львові не сталося, щоб раптом вперше за всю історію незалежної України в Ратуші була така картина, де навіть раніше турнікету не було, вхід був вільний.

Так от, нічого нового не сталося, але врешті знайшли Ахілесову п'яту Садового - це коли через заговорену проблему загинули люди. Бо не гинули люди від корупційних схем продажу будівлі нинішнього Театру пива, готелю Львів, від афер з тендерами на будівництво стадіону до Євро, від різдвяних ярмаркаси, на яких мільйони заробляє фірма-прокладка, а місто копійки, від купівлі старих трамваїв за ціною нових і т.д.

Але кого воно гребло, щоб отаке робити, як на фото . І кого гребе зараз, що за 2 км від Львова, 2 км від квартири, де живуть мої батьки, і я постійно дзвоню і питаю, як дихається, а вітер, на щастя в інший бік поки деє, вже енний день не можуть погасити пожежу. А Київ лиш насміхаються з прохання Садового оголосити зону надзвичайної екологічної ситуації, бо ж це треба гроші з резервного фонду виділяти, а хрен тому Садовому і його сильно хитрій фракції у Верховній Раді.

Його команда у відповідь розігрує версії про підпал з метою чи то нашкодити рейтингами Садового чи його щирому бажанню уже 10 років вирішити проблему звалища. Фууу.

Минуло півтора тижня після трагедії, емоції мали би влягтись і врешті серйозно вирішувати щось з пожежою. Але ж, такий момент втратити! Нарешті можна підрізати Садовому крила! Двіжняка в Ратуші організувати. А люди, а що люди? Десятиліттями натерпілися від того звалища, ще потерплять, понюхають гидоти.