Я колись писав, що в Україні існує лише три партії: партія минулого, партія теперішнього та партія майбутнього. Сьогодні хочу сказати ось що.

Партія теперішнього принципово не здатна перемогти. Вона поступається або партії минулого, або партії майбутнього. Причина в тому, що, хоча партія теперішнього має гроші та владу, їй бракує соціальної бази (це лише у членів партії теперішнього все чудово, але у громадян все погано). Окрім того, теперішнє скороминуще, його не втримати.

Тому партія теперішнього завжди мусить блокуватися або з партією майбутнього проти партії минулого, або з партією минулого проти партії майбутнього. У нашому випадку, схоже, реалізується останній варіант. Після перемоги над партією майбутнього минуле остаточно перемагає теперішнє, яке залишилося з ним сам на сам. Вся ця схема була детально описана у статті "Механіка революції".

Не бажаючи поступатися майбутньому, теперішнє забезпечує перемогу минулого. І тоді можливі дежа вю, рік бабака, повернення в ту же точку, петля часу. І другий раз доведеться пробивати стіну минулого, але це буде жорсткіше, адже не можна другий раз увійти в ту саму швидкоплинну річку.