Українських та російських ура-псевдо-патріотів об'єднує ірраціональна віра у те, що США мріють "знищити Росію".

На цій вірі, зокрема, паразитує та легітимізує себе режим Путіна. Мовляв, якщо не "Великий Вождь", то прийде "натівський чобіт", і одразу зробить усіх лесбіянками-гомосєками.

На вірі українськго сегменту паразитують українські політики, які теж себе легітимізують через "аргумент Держдепу". Мовляв, все, що вони роблять - це вони реалізують "хитрий план" Вашингтона. І не розуму українських громадян справа - ставити його під сумнів. Американці бажають "знищити Росію", але роблять це "хитро", тому чекай "20 років" і "вір лідеру".

На справді, немає жодного підтвердження того, що у США бодай колись були плани по "знищенню Росії". Навпаки, ніякої Росії б зараз не було без допомоги США.

На початку 90-х ЦРУ не треба було робити нічого. Росія сипалась. Без потужного механізму репресій та ідеології ця в'язниця народів сипалася сама.

Незалежність оголосила Чечня. На межі був Татарстан. А далі? Далі була б Тува, Якутія і т.д.

Що роблять Штати?

Усіляко підтримують режим Єльцина. Не зважаючи на те, що той розстрілював з танків власний парламент, а у Чечні влаштував справжній геноцид. Той самий режим Єльцина, що народив режим Путіна. І не треба робити вигляд, що між ними існує якась принципова відмінінсть, і це не Єльцин зробив Путіна президентом.

Замість того, аби підтримати боротьбу за свободу народів Кавказу, Росії надавалася всебічна підтримка у придушенні народного руху, під виглядом боротьби з "ісламським екстремізмом" та тероризмом. Хоча першопочатково Ічкерія була цілком світською державо. Принаймні, там було менше екстремізму, ніж у Кадирівській Чечні.

Тай не забуваймо, що Росію банально врятували від голоду. "Ніжками Буша" та зерном з США.

Росію врятували. Більше того, її почали накачувати грошима через механізм явно завищених цін на природні ресурси.
Як на мене, то щодо неї просто обрали шлях "мирної поступової інтеграції" у цивілізований Світ.

Думка видавалася здоровою та логічною. Окупація Росії - справа невигідна та нераціональна. Військ треба багато - результат буде невисокий. Очевидно, Штати зробили ставку на мирні поетапні перетворення, у яких гроші були на першому плані інструментарію.
Вони накачують Росію грошима - гроші розкрадає еліта - на гроші купується нерухомість у Європі та США, робляться величезні вклади у банки. Діти колищніх партійних бонз вчаться у розвинених країнах. Поступово, еліта стає більш цивілізованою. Росія - більше включеною у світову економіку, а, отже, і більш прогнозованою.
Наче, все логічно.

Одна проблема. Ніхто не врахував суті самої Росії та її еліти. Всі свої ресурси вони вкинули у відновлення імперського потенціалу.
Фактично, США і ЄС на власні ж гроші побудували собі проблему. Тому що в 90-ті захотіли "зекономити" та віддали демонтаж СРСР у руки еліти цього ж СРСР.

Думаю, що нинішня непослідовна політика США - це результат того, що вони досі прагнуть зберегти цей аморфний проект "цивілізаторства у Росії".Тому і санкції половинчасті. Бо ніхто не хоче блокади Росії, що остаточно буде означати кінець "поетапної реінтеграції".

Тим більше, що сам цей проект не міг бути короткотерміновим. Спочатку через гроші прив'язується еліта. Потім, через туризм, освіту та культуру - інші сегменти суспільства. Виховуються різні "Навальні" в якості лідерів. Все це - багатодесятилітній процес, на який вже витрачено мільярди. Відмовитись від нього заради якихось "непорозумінь" щодо України - виглядає тратою ресурсів. Але й споглядати за ретоталітаризацією Росії теж ніхто не може спокійно. Тому всі сподівання - на м'який тиск, аби повернути Росію у "звичне русло".
Думаю, коли вводилися перші санкції, то це був лише натяк. Мовляв, ви ж звикли до своїх яхт та англійських футбольних клубів, не думали, що це можуть у вас забрати? Натяк не зрозуміли. Як і всі наступні. І що робити? Справді забрати всі "подарунки", і спалити всі мости? Провокуючи непрогнозовану реакцію?

Тому і вмовляли нас представники Держдепу у лютому 2014 року "миритися з Януковичем", бо нікому не була потрібна провокація чергового сплеску російського імперіалізму і крах усіх попередніх зусиль.

Мінські домовленості у цій схемі важливі тим, що Держдеп, очевидно, хоче примусити Росію знову "грати за правилами". Нехай і завдяки поступкам, але повернути її у більш прогнозований формат.

Ці ілюзії, мабуть, ще дорого обійдуться світу.