Причини активізації в зоні АТО  витікають із логіки ведення Росією війни проти України. Здається, що на Донбасі вже встановлено мир, Мінські угоди працюють, розпочинається підготовка до виборів на Донбасі за українським законодавством. Однак усе це повна ілюзія. Ми вдали собі, що війни з Росією немає, а існує лише внутрішня проблема на Донбасі, яку ми вирішуємо за допомогою антитерористичної операції. Ці ілюзії постмайданна влада, ймовірно, сформувала спеціально, щоб уникнути відповідальності за здачу Криму й нездатність задіяти всю систему оборони країни.

Що ж відбувається насправді? Путін не відмовився від реалізації воєнних планів. На теперішньому етапі війна на Донбасі прийняла форму позиційної оборони, тому й бойові дії збоку російських військ і бойовиків відповідають тактиці ведення окопної війни. У чому вона полягає? По-перше, у розрихлені української системи оборони. Позиційна оборона передбачає стояння військ без важкої артилерії. Однак саме артилерія завжди прикривала систему оборони загороджувальним вогнем. Тепер її відвели, фактично роздягнувши наших військових і створивши сприятливі умови для винищення українських підрозділів на лінії розмежування. Чому б цим Росії не скористатися? Російські війська і бойовики, чітко визначивши наші вогневі точки, влучно знищують українських бійців.

Наша влада говорить, що українська сторона не несе важких втрат. Однак проблема в тому, що конфлікт на Донбасі перетік із середньої інтенсивності бойових дій на рівень низької інтенсивності або деескалації конфлікту. По суті це затяжна війна, яка, врешті-решт, принесе більше жертв, ніж проведення наступальних і контрнаступальних операцій, коли можна знищити бойову техніку противника, значну кількість живої сили і приблизити його до поразки. Але Україна тепер віддаляє свого ворога від поразки. Окрім того, це дало змогу бойовикам і російським військам вибудувати потужний воєнний плацдарм з укріпленими районами, який придатний як для багатоешелонової оборони, так і для наступу. І тепер вони випалюють нашу оборону. Ми несемо втрати в живій силі, які значно більші, ніж нам повідомляють у штабі АТО. При такій війні ми втрачатимемо до тисячі бійців за рік, тоді як за два роки інтенсивних бойових дій, за даними Генштабу, ми втратили більше 2600 військових Збройних сил (це без врахування втрат добровольчих батальйонів, кількість яких точно ніхто не знає). Якщо такий гібридний мир протягнеться ще кілька років, то за цей час ми матимемо більші втрати, ніж понесли в найтрагічніші епізоди війни. Число жертв накопичуватиметься, деморалізуючи українських військових. І ми дійдемо до больового порогу, коли ніхто не захоче захищати країни. А це наблизить Україну до воєнної поразки.

Чому саме тепер активізувалися бойові дії? Путін вичікує, коли ж українська влада змінить Конституцію і надасть Донбасу так званий особливий статус із правами конфедерації. Україна не поспішає, тому Путін, інтенсифікуючи військові дії, підштовхує нас до цього рішення. І чим більше ми відтягуватимемо вибори, тим більш активними будуть бойові дії збоку російських військ і бойовиків. Таким чином, активізуючи бойові дії на Донбасі, Росія хоче домогтися визнання Україною ДНР і ЛНР і, як наслідок, легітимізувати свою військову присутність на території Донбасу.