Днями почув від одного шановного співрозмовника, що Путін діє з позиції сили.

Це і так, і не так.

Насправді його агресивні дії з позиції сили мають прикривати собою давно відчуту ним слабкість Росії.

Цією слабкістю є досить реальна загроза втрати державної цілісності - починаючи, певна річ, з Кавказу.

Саме тому Путін змушений діяти агресивно. Адже, якби він діяв якось інакше, він сам та його країна, найімовірніше, вже втратили б набагато більше: країна - території, а він - популярність, і зрештою владу.

Фактично, Путін у першу каденцію свого правління мав обирати між безумовним геополітичним програшем і примарними шансами не програти. І він зробив цілком раціональний вибір.

Треба тільки не забувати, що його весь час підганяє та сама слабкість - неначе кощеєва голка, яка вже не лежить десь у яйці, а постійно штрикає Кощея у спину.