Вранішня новина про те, що більшість британців проголосували за вихід з Європейського союзу стала холоднии душем для багатьох. 51,9% британців (17,4 млн) воліють аби Велика Британія залишила Євросюз, 48,1% (16,1 млн) – за збереження участі в ЄС.

У соцмережах жваво коментують, перетравлюють цю звістку з Туманного Альбіону. Блогери, політики і різноманітні експерти  намагаються зрозуміти, які результати референдуму будуть для України і взагалі для світу.

Олег Белоколос: Перша реакція на «Brexit» - шок. Це зрозуміло. Потім заспокоюємося і починаємо спокійно розмірковувати. Насправді, нічого трагічного не відбулося. Нехай британці самі розбираються з усіма наслідками і йдуть ловити рибу, як вони наївно думають, без квот ЄС.

Що нас сьогодні вже може налякати??? Як писав свого часу один поет: «Нам своє робить».

Остап Семерак, міністр: Ось прийшов "чек оплати" за обрання Кемерона ПМ. Для мене очікуваний і неприємний результат референдума. Розколені ЄС та Британія. Надійшов час оновлення європейської політики.

Вікторія Войціцька, народний депутат:

Моментальна ціна Brexit - паунд по відношенню до долара втратив 8%...

Наступні в черзі на підтвердження відданості ЄС Нідерланди, Австрія...

Але це початок кінця ЄС. Саме в цей час Шотландія розглядає можливість проведення референдуму щодо виходу з Королівства Великобританія не в останню чергу заради повернення в ЄС.

Тому не варто Brexit розглядати як остаточну катастрофу для ЄС... Беззастережно буде складніше втримати єдність. З другого боку ця ситуація може дати поштовх для нових союзів, які зможуть в подальшому посилити ЄС. Теоретичний приклад: чорноморський союз Туреччини/України.

Володимир Ар'єв, народний депутат:

Це землетрус, наслідки якого ЄС буде розгрібати довго. Що для України? Якщо стисло - абсолютно нічого доброго. Євросоюз закриється від будь-яких зовнішніх подразників і ліквідовуватиме внутрішні, щоб не пішла ланцюгова реакція. Тому, санкції проти РФ, дуже вирогідно почнуть поступово знімати з 2017, а безвізовий для нас, Грузії та Туреччини відкладеться на невизначений час. Все буде пояснюватися завданим ударом, який насправді є тектонічним.

Нам в цих умовах треба навчитись єднатись для захисту від ворога, який активізується на всіх напрямках. Без єдності, якої забракло ЄС, ми не вистоїмо. А повинні. Заради тих, хто заплатив за Незалежність життям.

Інфографіка, яка показує голосування в різних частинах Великої Британії. Для збільшення натисніть по зображенню
Джерело: The New York Times

Віталій Рябошапка

Пока Европа не очухалась, нам срочно нужно провести референдум о вступлении в ЕС вместо Британии. Замена так себе, но хоть что-то...

Кэмерон стал вторым после Януковича человеком, которому суровая действительность популярно пояснила: баловаться на тему интеграции не стоит. Ибо неожиданно нарвешься на дезинтеграцию.

Ганна Гопко, народний депутат

Британія виходить - Україна заходить? Врятувати Європу як континент.

РФ посилить тиск на Європу через вихід Британіі.

Для Украіни є загроза, що відходиме на другий план.

Мир в Украіні все менше цікавитиме Європейців.

Тому Берлін має зіграти на випередження: втративши Британію Європа має набути Україну.

Ну і для нашої влади це застереження: світ міняється і якщо не консолідуємося, то можемо опинитися в забутті. А з війною на Сході самотужки не перемогти агресора...

Бо зараз ЄС і Берлін з своіми іграми щодо затягування з наданням Украіні безвізового режиму (адже ми виконали усі вимоги) дограється, що наші люди теж не захочуть до Європу, бо ЄС непрогнозований і не тримає обіцянок. У грузинському суспільстві теж зростає євроскептицизм. Невиконанням обіцянок ЄС підпиває власну надійність (credibility), в тому числі в очах власних громадян
Що ще треба Путіну?

ЄС має переглянути свій фундамент і думати про своєрідне перезаснування, як зробити інституції більш ефективними з врахуванням інтересів людей, культурних особливостей націй, членів ЄС. Підхід громадян ЄС : замість бути осторонь процесів, включитися:)

Низька явка на виборах в краінах ЄС та підтримка популістів, євроскептиків, крайніх радикалів свідчить про кризу довіри до влади, байдужість та втрату відчуття загроз. Нездатність жертвувати власними інтересами ради суспільних.

Як при слабкостях ЄС забезпечити захист Європи як континенту? Це ще одне питання, адже бо бачимо розкол між старою західною Європою, яка торгує і цінностями в тому числі і східноєвропейськими країнами.

Треба ще розуміти, що почнуться процеси змагання за лідерство в Центрально - Східній Європі. Поляки, румуни все голосніше звучить.
роль східної Європи виходитиме на перший план.

І наостанок, оскільки Шотландія та Північна Ірландія голосували проти виходу і це може стати підставою для розвалу.

Здається, що Цими двома референдумами запускаються непрогнозовані процеси з підриву єдності ЄС.

Символом сильного і єдиного Євроатлантичного світу за цих умов залишатиметься НАТО.

Вступ Чорногорії нещодавно підтвердив це.

"Шановний, можу я рекомендувати вам взяти з собою парашут? - Дякс, флага буде досить!"

Віктор Чернишук, журналіст, блогер

Brexit ВІДБУВСЯ. Це погана новина. Крім активності євроскептиків, порацювали і гроші Путіна. Кремль навіть і не скриває цього. У Путіна на кожному перехресті - свої ловці з сітками. Ще одна країна, яка давно хотіла потрапити у пастку Росії - Італія. Вона категорично висловилася проти політики ЄС щодо Росії і України (!!!). Змінити погляд на Україну, а не лише на Росію, - в цьому є новина. І теж погана. Для всіх нас.

Лілія Боровець:

Що ми точно знаємо? Що ми точно не знаємо, у якому світі житимемо через 5, 10, 15 років.
Ми прокидатимемось щоранку і, можливо, прокидатимемось щоразу у новій країні. Оце вже new normal, яке треба спокійно сприймати.
Інвестуймо у свій розвиток, і розвиток своїх дітей, бо те, що нам залишається - це навчитись бути достатньо гнучкими, щоб відповідати на нові виклики.

Тверезі і конструктивні думки озвучив Микола Воробйов:

За підсумками голосування Британії про вихід з ЄС. Тривожний втім цілком очікуваний дзвіночок для Євросоюзу. Далі наприкладу британців може послідувати низка інших членів ЄС вже незабаром. Поступово Штати втрачають контроль над європейськими партнерами, які постійно перебували під ковпаком США з часів Другої світової.

Для України це шанс зміцнити Східний вал і не дати варварам прорватися в Європу, починаючи від нелегалів і закінчуючи військовою, інформаційної та економічної агресією Кремля. Штатам потрібно пропонувати саме роль їх "форпосту" в турбулентному регіоні за прикладом Ізраїлю.

За гарну винагороду: створювати проблеми РФ, продавлювати будівництво військових баз НАТО на території України, експорт Демократії в інші пострадянські країни (Балоруссія, РФ, Казахстан, Вірменія), включаючи прокачування їх опозиційних лідерів, співпраця в оборонному секторі і інші завдання "форпосту".

Одного разу на одному з форумів в Вашингтоні британський консерватор не виключив громадянської війни всередині ЄС на тлі економічних проблем, напливі нелегалів, а також соціальної нерівності. Цілком можливий сценарій, якщо врахувати, що проблем в ЄС додається все більше. Тому зараз хороший шанс для України, щоб йти на максимальне зближення зі Штатами, потім вчасно підхопити падаючий прапор Євросоюзу.

Журналіст Роман Бочкала пожартував щодо одного мастака, який фальшував українські вибори в 2004, що призвело до Помаранчевої революції:

Підрахунок голосів говорить про вихід Великої Британії з Євросоюзу. Цифри - річ уперта... Але є один чарівник, здатний зберегти англійців в ЄС. Його прізвище Ківалов)

Зважені думки Євгена Глібовицького, викладені потезово:

Всередині ЄС з'являється нова тема, яка відтіснить Україну, Росію та інші східні виклики на маргінес. Потенційний рух до незалежності Шотландії та інших частин Британії зі збереженням/вступом цих країн до ЄС перетворить британську тему на серіал, який міцно заповнить перші шпальти європейських видань.

Всередині ЄС може бути змінений характер і динаміка розвитку відносин між учасниками, оскільки вихід Британії зменшує противаги до лідерства Німеччини, з одноосібністю якого значна частина суспільств в ЄС не готова погоджуватися. Німеччина буде перед очікуваннями, вимогами і викликами, до яких німецькі виборці, які і німецькі інституції, не звикли.

В Брюсселі вихід Британії ймовірно буде проінтерпретований як сигнал щодо необхідності реформ, але ліки різні політичні сторони бачать в прямо протилежний спосіб: "більше Європи" і "менше Європи". Хід цих дебатів напряму впливатиме на європерспективу України.

Популісти на континенті отримають вітер натхнення (і російські гроші) в свої вітрила, дуже ймовірно, що вони активізуються по всьому ЄС.

Росія почуватиметься впевненіше щодо України і з більшим завзяттям просуватиме свій порядок денний в ЄС.

Ізоляціонізм в США може посилитися на тлі суперечливих новин з Європи.

Україні потрібна різка зміна нашої риторики і політики всередині ЄС. Наразі Україна подає себе і сприймається як жертва агресії, якій складно поратися самостійно. Успішність наших реформ сприймається дуже суперечливо.

Нова українська політика має фокусуватись на промотуванні України як частини рішення, а не проблеми. На демонстрації України як сумлінного гравця, який допомагає зміцнювати безпеку ЄС. На поясненні тих унікальних переваг, які ми маємо у дипломатії щодо пост-радянського простору. Україна також може додати пасіонарності про-європейському табору всередині ЄС, якщо зможе стати частиною внутрішніх євродебатів - якщо балтійці і центральноєвропейці "втягнуть" українців як важливу сторону дискусії.

Проблема в тому, що МЗС скоріше за все не зможе стати джерелом нової риторики через внутрішньополітичні та інституційні обмеження. А громадянське суспільство та експертні середовища тільки прорубують своє, незалежне від держави, вікно в Європу.

А МЗС мав би фокусуватись на тому напрямку, де громадянське суспільство поки майже безсиле, а європейці слабкі - на нашій східній політиці. Те, що може Київ на Кавказі, в Центральній Азії, в Білорусі, Молдові - Брюссель чи інші ЄСівські столиці або не можуть, або не вміють, або не хочуть, або все разом. На тлі цього ми маємо нарощувати свою "м'яку силу" щодо Росії і Білорусі.

Виклики знову приходять перед тим, як ми до них готові.

Володимир Горбач, політолог:

Все іде по плану :( До сьогоднішнього дня ЄС був організацією, в яку дуже не хотіли брати Україну. Навіть говорити про перспективу членства відмовлялися...
Brexit змінює Британію і ЄС. Україну змінює війна з Росією.
І ці зміни можуть нас як віддалити від Європи, так і наблизити до неї.
Сподіваюся, що ЄС встоїть під ударом Brexit, Британія отримає свій власний урок самостійності, а Україна зможе вистояти перед російським натиском за допомогою... НАТО.
Що можна констатувати вже зараз - це те, що ЄС повністю занурюється у свої власні проблеми, їм вже буде не до нас...
Тож свій урок самостійності отримаємо і ми.

Петро Охотін:

Молоде вино не наливають у старі бурдюки. Це я про європейські мрії України та Brexit.

Світ змінюється. Настає час нових регіональних союзів. Пора нової боротьби за соціальні та культурні права.

Старі теорії не працюють. Ми на стадії переходу з кількості в якість. Потрібен стрибок, а не ксерокопії!

Дайош нові бренди! 25 років ми намагалися продати західному світу "молоде ігристе", яке насправді було "Советским крепленым". Ринок збуту закривається. Творімо нове!

"Денег нет, но вы держитесь". Західний світ був покупцем з грішми, якому цікаво було вкладатися в нові емоції - Китай, Центральна Європа, та ж Україна. Величезні суми входили через гранти і інвестиції. Дідусь нині постарішав і йому цікаві інші забавки.

Як би не склалось далі - буде цікаво.

Оголошую гасла нової п'ятирічки: "За унилість - розстріл" і "Всю владу - хабам!". Вперед, друзі!