Сьогодні, 5 липня, парламент відправляв у відставку суддів. Серед відправлених – і суддя Конституційного суду Олександр Пасенюк, якому інкримінують схвалення змін до Конституції, що надавали Януковичу "диктаторські" повноваження. Така справа десь існує в нутрощах Генеральної прокуратури – про що повідомив депутат Єгор Соболєв.

А серед тих, кого відправили на пенсію у зв'язку із заявою про стан здоров'я – дехто Олександр Геннадійович Хрімлі. Колишній суддя Донецького райсуду (Київський район Донецька). Депутат Павло Різаненко з парламентської трибуни повідомив історію цього судді, яка радше нагадує справжній фільм жахів. У стані алкогольного сп'яніння цей "страж закону" здійснив ДТП, в результаті якого загинуло двоє дітей: десяти й дванадцяти років. Невдовзі батько цих дітей помер від серцевого нападу, а їхня мати покінчила життя самогубством. Порушену за фактом скоєння ДТП кримінальну справу тоді закрили у зв'язку з "відсутністю постраждалих".

Після цього Олександра Геннадійовича Хрімлі навіть не звільнили з суддівської системи, а перевели у... Київ, де він працював до останнього часу в Київському аппеляційному адміністративному суді. Й продовжував виносити вироки. А в ролі експерта роздавав коментарі з різних питань. Наприклад, розмірковував в інтерв'ю курченківському "Кореспондентові" щодо терміна "суддівське ремесло". Між іншим, про резонансне вбивство дітей активно інформували, в тому числі, й донецькі медіа.

Сьогодні Верховна Рада, з величезним напруженням (наприклад, "Опозиційний блок" не дав жодного голосу за відставку), таки відправила на пенсію ряд суддів. Серед них – і згаданих осіб. У зв'язку з цим виникає наступне питання: статус судді передбачає не лише елементи недоторканості. Але й пристойні пенсії, соціальні пільги й довічне утримання.

Це означає, що кожен громадянин України, який сплачує податки до бюджету (а сплачує податки навіть старенька бабуся, яка купує хлібину й пляшку молока, зазирніть у чек), бере на своє утримання, в тому числі й, м'яко кажучи, одіозних осіб. Ми всі, колективно, забезпечуємо пристойну старість подібним персонажам. Можливо, гуртом скидаємось на нове авто.

Такими утриманцями, насправді, мають займатисяправоохоронні органи. Й відкрито та справедливо судити якісь ще не створені в нашій країні судові інституції. В яких не працює замкнене коло прокурорсько-мєнтовсько-суддівської поруки. А народні кошти значно моральніше відправити на допомогу пораненим, сім'ям загиблих на війні, та вимушеним переселенцям.