Хвалити Національний банк у нашому суспільстві не модно: за це закидують помідорами і видаляють із друзів. Обговорення ‪"‎зради"‬ і "‎перемоги"‬ в НБУ ніколи не буває битвою на рівних: з одного боку, суха і часом нудна макроекономіка, з іншого – зрозумілі бурхливі емоції від втрачених заощаджень (раджу почитати Дена Паська про це).

Але правда важливіша. Я хочу сказати дві речі:

1. За якістю та глибиною інституційних змін Національний банк займає безумовно перше місце серед усіх державних інституцій, і хай мене пробачать шановані і любимі мною Міністерство економіки, Міністерство інфраструктури та Національна поліція.

2. Владислав Рашкован, безумовно, один із найкрутіших українських реформаторів, що вже ввійшов в історію своїми рішучими і послідовними кроками (звичайно, там робота всієї команди, але... але...).

Будь-яка місія колись завершується. Значить, починається нова.