Щороку українці з трепетом чекають на 24 серпня, адже саме цей день 1991 року змінив хід їхньої історії. Ні для кого не секрет, що цьогоріч Україна буде святкувати 25-річчя своєї незалежності. 

Саме з цієї нагоди редакція UAINFO підготувала для своїх читачів серію випусків, в яким ми разом з вами пригадаємо тернистий та хвилюючий, наполегливий та життєрадісний шлях українців до кращого майбутнього з часів проголошення незалежності.

"Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави - України" - саме з цих слів усе почалося.

Тоді депутати співали в Раді "А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!"

Новою державою мав хтось керувати. Вже 1 грудня 1991 року відбулись перші Вибори Президента України з використанням системи абсолютної більшості. До виборчого бюлетеня було включено шість кандидатів, а у голосуванні взяли участь близько 32 млн громадян. Леонід Кравчук посів 1-ше місце у всіх регіонах, за винятком трьох областей Галичини, де переміг В'ячеслав Чорновіл, і став першим всенародно обраним Президентом України. 

Написаний Павлом Чубинським восени 1862 року вірш «Ще не вмерла Україна» пройшов шлях від «відкинутого варіанту» до головної пісні країни, затвердженої Верховною радою 15 січня 1992 року як гімн України. Того ж року офіційно з'явився державний герб (19 лютого 1992 року) із центральною геральдичною фігурою у вигляді Тризуба князя Володимира, та прапор - синьо-жовтий біколор набув статусу офіційного 28 січня 1992 року.

На початку своєї незалежності наша держава зіштовхнулася з відкритим протистоянням духовної ієрархії українського народу. Незгоди і конкуренція між духовенством всередині України повторюють подію, яка відбулася в 1054 році, але між настоятелями різних конфесій - Папою Римським і Константинопольським патріархом.

Ця ж суперечка носить ще більш глобальний характер для православ'я - поділ уже роздробленої гілки християнства на Українську православну церкву Київського і Московського патріархатів. Датою розколу Української православної церкви на УПЦ (у канонічній єдності з Російською православною церквою) і УПЦ Київського патріархату можна вважати 7 квітня 1992 року, коли митрополит Філарет (Денисенко) повідомив, що обов'язки глави УПЦ з себе не складе (як ухвалив напередодні Собор у Москві).

27 травня 1992 року у Харкові (подалі від президента Кравчука і УНА-УНСО) пройшов Архієрейський Собор УПЦ, де зібралися антифіларетівці. Вони засудили курс на відділення УПЦ від РПЦ, самому Філарету висловили недовіру, а новим Предстоятелем УПЦ обрали митрополита Володимира (Сабодана).

Але рішення Собору в Харкові Філарета не зупинило. Він своєї відставки не визнав. На його боці були симпатії президента і бійці радикальної націоналістичної УНА-УНСО. Саме унсовці перегородили вхід у Володимирський собор митрополиту Володимиру (відтоді кафедра Предстоятеля УПЦ перемістилася у Києво-Печерську лавру). Тим часом Філарет зареєстрував свою церкву УПЦ Київського патріархату, яка до сьогодні відстоює своє право на автокефалію.

Перше п'ятиріччя незалежності України запам'яталося неабиякими спортивними досягненнями. 

У 1985 році на змаганнях у Парижі Сергій Бубка першим у світі подолав у стрибках з жердиною шестиметрову позначку, а згодом, у 1994 році, побив свій власний рекорд, взявши висоту у 6 м 14 см - позначка, яка підкорилася аж через 20 років французу Рено Лавілленьє. Нині Сергій Бубка - президент Національного олімпійського комітету України і єдиний український спортсмен, який має пам'ятник за життя.

Не можна залишити без уваги і першу олімпійську чемпіонку незалежної України в зимових видах спорту Оксану Баюл. У той день вона каталася із двома уколами знеболювального: у поперек та у плече. Спортсменка імпровізувала під час виступу, додаючи нові елементи. Відточені рухи принесли Оксані "золото", яким пишається вся країна й сьогодні. 

Ця перемога української фігуристки стала великою несподіванкою для всіх, в тому числі і для організаторів олімпіади, у яких не знайшлося запису гімну України.

"Вони показали диск, на якому було записано 100 гімнів, але українського, на жаль, не було. Нам запропонували на вибір виконати гімн СРСР, Росії або олімпійський. Ось такий казус вийшов. Але у мене в готелі був запис нашого гімну. В ті роки я очолювала Федерацію фігурного катання України, і коли ми почали виступати окремою командою, завжди на закордонні турніри брала із собою цю касету. Терміново виділили машину, і я помчала в готель", - згадувала в одному з інтерв'ю Людмила Михайловська, яка в Ліллеххамері очолювала українську делегацію фігуристів.

Церемонію нагородження фігуристок-одиночниць довелося затримати майже на годину, поки Михайловська не привезла запис "Ще не вмерла України" з олімпійського села.

А 8 листопада 1994 року відбувся дебют Андрія Шевченка в основній команді "Динамо", в матчі проти "Шахтаря". Він забив свій перший гол за "Динамо" 1 грудня 1994 року в матчі проти "Дніпра". У наступному році Шевченко забив 16 голів в 31 грі ліги і виграв чемпіонат.

У 1994 році сталася одна з найважливіших подій української музики. Юний студент економічної енергетики Львівського політехнічного інституту Денис Глінін збиває гурт "Клан тиші" зі своїх однокласників Андрія Голяка, Павла Гудімова та Юрія Хусточки. Гурт грає потихеньку, дає концерти по палацах культури рідного Львова. Особливих амбіцій у "Клану тиші" не було.

У 1994 р. Андрій Голяк одружується і покидає групу - "Клан тиші" перетворюється у тріо. У березні 1994 р. тріо знайомиться з студентом теоретичної фізики Львівського університету ім. І. Франка Святославом Вакарчуком. Спершу Слава тримається насторожено, але поступово розслабляється, і незабаром вони з Павлом та Денисом влаштовують невеликий джем - Вакарчук сідає за рояль, а хлопці підспівують йому.

Влітку 1994 р. Святослав Вакарчук приходить на першу репетицію, а з осені четвірка проводить репетиції регулярно - народжується найпопулярніший український гурт "Океан Ельзи".

1995 рік. Незважаючи на складну фінансову ситуацію, Україна підтримує своє реноме високотехнологічної держави та повертає собі місце у "космічному клубі". 31 серпня українська ракета "Циклон-3", яка стартувала з російського космодрому "Плесецьк", вивела на навколоземну орбіту перший український штучний науково-дослідницький супутник "Січ-1", який було розроблено у Дніпрі державним конструкторським бюро "Південне", а виготовлено на "Південмаші". 

Серед головних завдань космічного апарату було спостереження за поверхнею Землі, а також проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери та магнітосфери. Зокрема, зібрану інформацію використовували 42 наукові та науково-дослідні організації різних міністерств і відомств України.

Цікавий факт - гарантійний термін роботи супутника складав 6 місяців, однак пропрацював "Січ-1" на орбіті аж 6 років!

А ще 9 листопада 1995 р. відбулася урочиста церемонія вступу України до Ради Європи, у Страсбурзі на площі перед Палацом Європи було піднято Державний прапор України.

Наступний випуск про життя України з 1996 по 2001 рік шукайте на нашому сайті 10 серпня! Дякуємо, що ви з нами!