Україна=Чехія?

Я вже біля тижня в Чехії. Але таке відчуття, нібито й не залишав України. Йдеш собі по вулиці, а тобі здається, що навколо лунає рідна мова. Вона і дійсно ллється у чеському відголоссі, але й не тільки, бо більше 150 тисяч українців постійно перебувають в цій невеличкій країні.

Не встигнув я зійти з літака і розміститися в апартаментах, що надала мені чеська організація «People in Need», як мені подзвонили українські активісти, котрі невтомно відстоюють інтереси нашої держави в чеському медійному просторі, намагаючись протистояти російському медіа-геноциду.

Мені зробили невеличку екскурсію по старому місту, а після - відвели до найкращих закладів з місцевими стравами, такими як «колено», «потопленці»...

Мені багато розповідали та ще більшому вчили. Наприклад, я дізнався, що правильно казати не «мити посуд», а «мити начин», що не «стадіон», а «грище»... Цікаво. Дуже цікаво, що цьому мене вчать за кордоном, а не вдома. Дійсно, це підтверджує мої слова про українську мову. Що вона стає скарбом, коли її вже нема, або замало... Упродовж вечора мені розповідали про акції, що робилися заради наших політв'язнів у Празі, про особливості роботи з чеською ментальністю. Ми домовлялись про зустрічі та акції, які можемо провести, поки я тут.

Минуло ще декілька днів, і я вже не у Празі, а у Подібратах. Гарне містечко. Саме для реабілітації. Нічого особливого, але душу заспокоює...

І тут я почав міркувати серед цієї тиші - та у чому ж між нами різниця? Ось нібито Україна прямує як може до Європи, хоче добре жити і мріє собі, що у тій Європі все гаразд, і точно немає таких проблем, як у нас. Що тут поліція гарно працює, не кришує нікого і не саджає ні за що. Що тут корупції нема. Що тут все таке прогресивне і неймовірно відрізняється від нашого!

От що я вам скажу, лише як спостерігач. Наркотики у Празі можна купити у центрі майже у кожній крамничці, по вулицях відкрито ходять і курять марихуану та інше. Я багато запитував, і місцеві сказали, що так дійсно, працює така система: наприклад, ти заходиш до крамнички, під серветкою там лежить те, що тебе цікавить; ти береш собі і кладеш під серветку гроші. І так навколо. Частенько на камери приїжджає до закладу поліція на багатьох автівках. Робить перевірку і майже ніколи нічого не знаходить.

Також місцеві відповіли на мої запити щодо корупції. От нещодавно йде в них міністра охорони здоров'я Девід Рат з коробкою з-під вина по місту, а у тій коробці 7 млн крон готівкою. Це був відкат від будівельних компаній, які відбудовували лікарні у Центральній Богемії. І ось його затримують, як то кажуть, на гарячому. І що ви думаєте? Чи посадили вони того чиновника? Ні! Бо він сказав, що думав, що в тій коробці вино, а не гроші!

І ще випадок: ловлять корупціонера вдома з усією чорною бухгалтерію. Знаходять там його записну книжку де всі записи його розрахунків, всі корупційні схеми. А він їм каже - це я книгу пишу. І знов відпустили....

Корупція та сама. Поліція та сама. Курс долара той самий. Люди майже ті самі. Навіть мова дуже схожа. А президент...Чи пили ви коли-небудь сливовицю? Хто в темі той зрозуміє.

Але чи побачив я різницю?

Так. Наприклад, що голос народу тут дуже потужний. Що навіть кожна петиція дійсно має відголосок у владі. Що народ дійсно може змінювати за своїм бажанням щось у державному управлінні. Це і є демократія. Ну і заробітки дещо вищі. Бо в них не було Кучми і Януковича. Та сусідів таких як в нас...

І ще одне. Вони не ниють! У нас всі навколо ниють про те, як все погано. От мені 25, я сідаю до таксі в Києві, і найчастіше за все водіям десь за 40. І всю дорогу вони жаліються, як все жахливо. А в мене завжди питання, «що ти зробив і де ти був - що стало так жахливо?

Чому зараз намагаюсь розгрібати те, що ви усі понакоювали, і не нию? А ви самі, винні у цьому, лише хаїте цю державу та паплюжите її цінності.....Отже, тут, у Чехії, не ниють.

От кажуть, що Чехія дуже гарна, що Прага неймовірна... Так - неймовірна. Але вся різниця з Києвом чи Львовом - це відмиті вулиці та дахи з черепиці - і все!

Черепиця і робота прибиральників - ось вся зовнішня різниця між нашими державами.

Про що це свідчить?

Зрозумійте - ми вже в Європі! Ми найбільша частина Європи. І ми вже живемо по-європейськи. В нас не гірше, ніж у них. В нас набагато краще, ніж у Росії та їй подібних.

В нас є молода демократія. В нас є майбутнє. Воно дійсно є!

Я щиро люблю нашу державу, і вам бажаю того самого! Лише не сидіть, склавши руки і чекаючи чуда від купки депутатів у Верховній Раді. Бо Ми і є Україна!