Призначений нещодавно для реформування ДФС заступник Насірова Продан після поїздки в Грузію, куди його повезли американці вивчати передовий світовий досвід реформування митниці, по поверненню в першому ж публічному виступі розповів, що грузинський досвід застосувати в Україні, виявляється, неможливо, мовля,в грузини просунулися далеко вперед українців, висловившись у дусі того, що українці за менталітетом без хабарів жити не можуть.

Типова логіка українського корупціонера, який проектує власну розпусту на менталітет усього народу, ображаючи тим самим Україну та українців і показуючи особисту убогість.

Після подібних висловлювань Продана в будь-якій державі, що поважає себе, його б негайно звільнили для науки іншим, що не можна знущатися над власним народом.

Я до сих пір не розумів, чому не звільняють Насірова, але зараз до мене остаточно дійшло, що справа не стільки в Насірові! Мабуть, проблема набагато глибша – у відсутності загальної політичної волі відмовитися від звичних схем, інакше після численних заяв на вищому рівні про підтримку Відкритого митного простору, вони б не заважали Марушевській створювати цей проект. На жаль, поки що ці заяви, як і раніше, залишаються порожніми деклараціями, а апарат точно так само продовжує опиратися будь-якому просуванню в створенні, хоча б тільки в Одесі, повністю некорумпованого митного терміналу, розпізнавши у можливому успіху молодої команди Марушевської смертельну загрозу для себе.

Багато речей про митницю Володимир Гройсман говорив правильно, але поки що я не помічаю, щоб його підлеглі в щоденній практиці слідували вказівкам прем'єра. Типовий приклад, коли прем'єр-міністр перед телекамерами розпоряджається зняти догани з Марушевскької, а система не тільки не виконує розпорядження, а більш того, днями до так і не знятих доган Насіров додав ще одну. 

Я переконаний, що на відміну від попередника Гройсман має великий потенціал для успіху, й у складний для країни період нам всім потрібно підтримати хороші починання прем'єра, але щоб ці починання дали результат – необхідні радикальні кадрові та інші рішення. Головне, вони повинні усвідомити, що часу для реальних покращень залишилося обмаль.