В Україні набуває поширення процес, який можна назвати "міжвідомчими війнами". Найбільшого розголосу набув випадок з "ментівськими війнами", а також випадок з пошуку "крайнього відомства" у зриві сертифікованого електронного декларування статків.

"Ментівські війни" власне розпочали цю міжвідомчу конфліктну епопею. Спочатку НАБУ побило ГПУ, потім із помсти ГПУ побило НАБУ. Що тут скажеш? Бий свій свого, щоб Росія боялася!

А недавно міжвідомчі війни з іншої причини охопили ще більше відомств. Почалася епопея з пошуку цапа-відбувайла у справі про зрив електронного декларування статків. Тут набір учасників протистояння ширший – НАЗК, Держспецзв'язок, РНБОУ, президент України. Ситуація міжвідомчої війни вийшла навіть за межі України – представники "Transparency International Україна" почали вказувати українській владі, кого слід відправити у відставку, як і зазвичай, без будь-якої критичної реакції на це як депутатів, так і виконавчої влади в особі президента та прем'єр-міністра.

Відомства почали валити одне на одне свою провину за цей зрив. Це майбуть так пан Гройсман показує нам всім, як потрібно "керувати державою"?

І в тому, і в іншому випадку це не просто саботаж чиновників. Тут інше.

В першому випадку недавно обране і цнотливе поки що в плані корупції НАБУ хоче довести корумпованість ГПУ, яка у відповідь хоче довести, що НАБУ власне не таке вже й цнотливе. ГПУ підключила до справи СБУ, яка замість того, щоб ловити російських терористів, заходилася перевіряти НАБУ і показала, що одна пані з НАБУ не така вже й цнотлива в сенсі корупції.

Це справжні "ментівські війни". Хто далі підключиться до цієї війни – МВС чи, може, Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосить автономію всередині Генеральної Прокуратури? Це так пан Луценко нам показує, як потрібно розслідувати корупцію?

У другому випадку причетні до запуску відповідальної електронної звітності чиновники почали клеїти дурня, мета чого – якомога довше саботувати електронне декларування статків, бо воно не є вигідним корумпованим чиновникам. Тобто відповідальні за запуск електронного декларування статків чиновники просто виконують колективне замовлення всіх корумпованих чиновників у вигляді саботажу цієї системи, подання неправдивої інформації до якої тягне за собою правову відповідальність.

"Міжвідомчі війни" – це не що інше, як продовження політичної кризи, яка не була і не могла бути подолана в ситуації парламентської контрреволюції та олігархічного консенсусу. Причина "міжвідомчих війн" – незавершений процес люстрації в Україні, який в ситуації контрреволюції став заблокованим і, так би мовити, "спускається на гальмах" на тлі риторики про нібито продовження люстрації та боротьбу з корупцією.

Міжвідомчі війни мають три причини свого виникнення в Україні: 1) беззастережна публічність дій влади і неослабний громадський тиск на чиновників; 2) загострення суперечностей між новими та старими структурами у владі на тлі необорної публічності та безпрецедентного громадського тиску; 3) заблокований процес люстрації влади (особливо в правовому її сегменті) в ситуації контрреволюції та напруження з Росією.

Кожен виток міжвідомчих війн має призводити до люстраційних рішень. Саботаж чиновників не подолати без рішучих кроків щодо саботажників.

Ситуація ускладнюється посиленням напруженості у відносинах Росії з Україною. Водночас саме цей час – є шансом для України. Поки Росія слабка і реально на повномасшатбну війну навряд чи здатна, необхідні дострокові парламентські та президентські перевибори, а також продовження процесу люстрації.