Вчора чи то пак сьогодні, 21 грудня, вночі, приймаючи в бюджетному запалі закон про Вищу раду правосуддя і розширюючи, сподіваюся, можливості громадського контролю за формуванням судів через Громадську раду доброчесності, парламент вніс зміни... в закон про запобігання корупції, обмеживши перелік, тих хто має декларуватися в новій системі електронного декларування.

Цитую: "Дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, охорони здоров'я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), науки (крім президента Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та Президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академії наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ), культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам'яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання".

Читайте також: Е-декларування відповідає найпрогресивнішим європейським стандартам – висновок Ради Європи

Загалом Transparency International Ukraine та наші колеги з антикорупційного руху давно думали про те, що варто зняти потребу декларуватися вчителям, бібліотекарам, соцпрацівникам із кількох причин:

– по-перше, чинні пороги декларування (понад 50 мінімальних заробітних плат, зараз це еквівалент 60 тис. грн, а далі буде більше) просто не виловлять той рівень корупції, який є у цих сферах;

– по-друге, інституційно ні Національне агентство з питань запобігання корупції, ні допоміжні структури (ті, що видають цифрові ключі) будуть неспроможні забезпечити своєчасне декларування такої кількості (це понад 800 тис. осіб додатково до першої хвилі), тож це спричинить незадоволення та дискредитацію е-декларування;

– по-третє, і на це дуже часто нарікали наші міжнародні партнери, зокрема зі Світового банку, є великий ризик, що антикорупційні органи виставлять неправильні пріоритети й будуть кошмарити вчителів-соцпрацівників, а не "велику рибу", а-ля голів ОДА, суддів, прокурорів, депутатів, міністрів. А запит суспільтва є на притягнення до відповідальності тих, хто крав чи краде заводами і шафами готівки, а не "50 грн за прийом". Хоч і те, і те злочин, але питання в рівні шкоди для суспільного інтересу.

Читайте також: Atlantic Сouncil: Чому одкровення чиновників про готіву, автівки й церкви змінять Україну назавжди

Тому ми скоріше підтримуємо такий крок. При цьому не можемо не вказати на кілька негативів:

– по-перше – тактика змін у непрофільні закони (де Вища рада правосуддя, а де е-декларування) дискредитує професійність законодавчого процесу; це руйнує і без того невисоку довіру до парламенту, що дуже негативно в парламентсько-президентській державі;

– по-друге – нелогічний вигляд має вилучення керівників шкіл / садків обласного-міського рівнів. Принаймні на тлі того, що керівників закладів охорони здоров'я цього ж рівня не виключили; зважаючи на соцопитування, зокрема на Світовий барометр корупції, залученість громадян до корупційних дій у сфері середньої та початкової освіти співмірна зі сферою охорони здоров'я;

– по-третє ж, є ризик, що НАЗК дозволить широко трактувати "посадові особи закладів, установ та організацій", що дасть змогу не подавати декларації не лише працівникам музеїв чи театрів та їх керівникам (щодо керіників теж можуть бути аргументовані питання), а й працівникам відповідних міністерств. На цей ризик нас наштовхує позиція керівництва СБУ, яке приховало свої і не лише свої декларації, посилаючись на право не декларуватися публічно працівникам оперативних і контрозвідувальних структур.

Ми вчергове маємо приклад непоганої ініціативи, яка може нести ризики через поспішність її втілення. На жаль, поки інституційна спроможність органів влади та їх недовіра до громадськості постійно ставить під ризик кроки, які мають на меті вдосконалення існуючих процедур.

Ми в Transparency International Ukraine та групі "Реанімаційного пакету реформ" "Антикорупційна реформа" беремо на контроль ці зміни, щоб не допустити їх використання корупціонерами та, як наслідок, дискредитації системи е-декларування.

Дякую Романові Куйбіді, Дмитрові Котляру, Віталієві Шабуніну за звернення уваги, Олександрові Калітенку та Центові протидії корупції за первинний аналіз.