Учора, 17 серпня, президент Європейської Ради Дональд Туск під час телефонної розмови із президентом Петром Порошенком підтвердив свою принципову позицію щодо збереження санкцій проти Росії, наголошує в своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Це хороший знак, але Україні потрібно навчитися формувати власний порядок денний. Поки ми тільки реагуємо: оцінюємо, що зробить Європа, що скажуть Туск, Штайнмаєр або ще хтось із західних політиків. Це програшна позиція. А виграшна позиція – це та, в якій ми діємо, спираючись на власні інтереси, а не на чужі.

Тому нам потрібно почати жорстко ставити перед нашими західними партнерами питання про те, що санкції потрібно не просто продовжити, але і посилити, а також встановити дедлайни для їх виконання. Тільки в такому випадку ми будемо дійсно рухатися попереду, а не наздоганяти когось іншого.

Це питання того, виберемо ми активний підхід або ж продовжимо дотримуватися того, чим у нас послуговуються сьогодні.

Щодо можливості переходу України до активного підходу – останнім часом мене порадували заяви деяких високопоставлених чиновників про ймовірність розриву дипломатичних відносин з Росією. Це поки тільки можливість, але мали місце і практичні дії – відмова в агремані послові, який в Україні дійсно не потрібен.

Але це тільки перші кроки. Продовжуючи слушну думку про те, що Україні не потрібен російський посол, ми повинні піти трохи далі. Посол – уособлення дипломатичних відносин. Коли країни встановлюють дипломатичні відносини, вони заявляють, що готові обмінятися послами. Значить, якщо діяти логічно, то слідом за заявою про те, що нам не потрібен посол, має прозвучати заява, що нам не потрібні дипломатичні відносини.

Думаю, рано чи пізно ми прийдемо до правильного розуміння ситуації. Можна жалкувати, що цей процес йде так довго, але ми, принаймні, на правильнім шляху.