Всі конкурси краси така собі ярмарка марнославства і ринок майбутніх дружин для багатих папіків. Така собі чергова конюшня Онищенко, але для людей.

Тому чекати, що тамтешні кобилки цитуватимуть Канта в оригіналі, розбиратимуться в живописі Вермера чи відрізнятимуть Гройсмана від Ляшка не варто.

Їхня головна мета прилаштувати свої довгі молоді ноги в міцні турботливі руки та стати згодом світською левицею, співачкою ротом чи дізайнєром.

Це кращий варіант, коли кобилка з конкурсу краси влаштовує своє життя з мінімальним впливом своєї тупизни на оточуючих.

Але крихітка Саша, яка ніхріна не знає про війну на Донбасі на третьому році тої війни, виявляється, майбутній журналіст.

Бакалавр, трясця його, журналістики з моєї Альма Матер - КНУ імені Шевченка. Дай бог, щоб оце створіння знайшло комфортного мужика, завело кілька дітей і тихо собі створювало уют в заміському особняку. А не почалапало в прайм тайм телеканалу і брало якісь серйозні інтерв'ю за стандартами бебесе. Бо воно бовкнуло, що є у нього така мрія "працювати на телебаченні".

А от Інституту журналістики, певне, варто вже міняти вивіску на Інститут безмізких ТП. І за вимушеної еміграції звідника Онищенко укладати прямі контракти з папіками на свіжих баришень.