Зара шось напишу. Захисники демократії, толерантності і решта гуманістів можуть кривитися від огиди і починати плюватися.

В 1986 році я працював в Києві на будові. Біля метро Лівобережна. І бачив як "працює" циганський табір.

Цигани окупували ту місцину і тягали свої жертви в тихий куточок між будовами.А мої вікна якраз виходили туди.І були вони дзеркальними.Так що з вулиці мене видно не було, а я все бачив.

Між мною і циганами йшла постійна війна. Я, бачачи як вони грабують чергову дівчину чи хлопця, вибігав із молотком у руці і відбивав нещасних у циган. Їхні "чари" чомусь на мене не діяли.

Вони про це знали і визнавали за мною своєрідне "право на агресію". Але цигани все-одно тягли людей в той закуточок, бо то було саме затишне місце, і не завжди я міг бачити процес грабунку.

Саме цікаве, що жертви були загіпнотизовані і зовсім не реагували на зовнішні подразнення. Цигани відбирали все з кишень і знімали ланцюжки з сережками, а люди стояли як ляльки, і "прокидалися" лише після того, як я їх смикав і давав лящів.

Не буду зараз розказувати скількох я врятував і які гроші повертав, відібравши їх у циган. При чому цигани не заперечували і віддавали. Це була як гра – типу побачив і виграв.

Правда, намагалися залишити собі частину як "винагороду за чесність". Звучить смішно, але виглядало і заявлялося саме так. Там же відбувалася торгівля наркотою.

В процесі були задіяні всі – і старі і малі. Вкрадені гроші і коштовності передавалися миттєво "по ланцюжку" , і їх доводилося відбирати у якогось малого циганчука аж за світлофором біля базару. Або їх приносила якась циганка з-поза готелю.

Грабували теж організованими групами до двадцяти чоловік. У всіх були свої розписані ролі і працювали конвеєром. Від гадальниць і жебраків, до "гіпнотизерів" і наглядачів. Так що сказати, що винна тільки та циганка, яка витягла кульчики у дівчини з вуха, не можна.

І друге сильне враження про циган. Мабуть найчесніші партнери – теж цигани.

Можу розказати про свій досвід як артиста і як будівельника в партнерстві з циганами.

Кришталева чесність і відповідальність у ділових стосунках, добре ставлення і дружба на довгі роки.Ну і своєрідний кодекс честі.

Сиджу і думаю – чи це я точно про ромів написав? Тобто такий собі циганський Інь і Янь. Ніби про різні народи пишу.

Так от. Питання не в національності, а в антисоціальності.

Якщо спільнота принципово веде антисуспільний спосіб життя, то, вибачте, і суспільство не повинно мати якісь зобов'язання перед спільнотою. А, тим більше, лити крокодилячі сльози за гіркою долею "нещасних" злодіїв і наркоторгівців.

Тобто по ділах їх пізнаєте їх.