Ще раз про т.зв."Волинську різню" і навколо неї. (Для українців).

Більшість українців живуть на землях, що належали Російській імперії, а потім УРСР і тому майже нічого не знають про україно-польський конфлікт на землях Західної України і Польщі.

Тому більшість українців були здивовані і не зрозуміли всього того, що витворяє Польський Сейм.
Спробую пояснити.

В Польщі про це пишуть "запомнєнє(забуте) людобойство".

Це "запомнєне" людобойство,а точніше антиукраїнська істерія з"явилась не вчора і не 10 років тому.
Вона з"явилась одразу після того,як українці в Польщі були насильно депортовані з українських земель на Захід Польщі і розпорошені по всій Північно-Західній Польщі,так аби поряд не було українських родин задля повної асиміляції українців.
Ця акція "Вісла" відбулась в 1947 році і супроводжувалась страшним насильством,вбивствами українців і спаленнями українських сіл і українських церков.

Тисячі цивільних українців,в тому числі і жінок,священників були кинуті в концтабір "Явожно",це були прості селяни,бо тих,кого підозрювали в звязках з ОУН чи УПА просто вбивали за вироками військово-польових судів(це коли кілька офіцерів УБеків вирішують кого розстрілювати а кого ні,в СРСР теж були подібні "суди")Тому істерія навколо "запомнєного людобойства" накручувалась в Польщі вже біля 50 років.

Починаючи з 1950-х років ті комуністичні функціонери і офіцери УБ (польська КГБ) на замовлення правлячих в Польщі комуністів почали писати і видавати антиукраїнські книжки.

Польській державі потрібно було виправдати власний злочин проти українців, фактично виправдати геноцид української національної меншини.

На це (так само як і в СРСР) був кинутий ідеологічний апарат правлячої влади комуністів і сили польського УБ (КГБ).

Видавались сотні книжок, де описувались "звірства українців", де показувалось "звіряче обличчя " УПА.

Ці книжи часто були рекомендовані, а то і обовязкові для вивчення польськими школярами.

Тому не одне,а вже приблизно три покоління поляків виховувалось з дитинства в ненависті до українців.

Українці як національна меншина в Польщі були винищені, асимільовані.Люди українського походження приховували це,аби не наражатись на ненависть в тих місцях,де вони жили,не створювати проблеми на роботі а дітям в школах.

Коли впав комуністичний режим,бувші комуністичні функціонери,особливо бувші офіцери УБ,що мали на своїм сумлінні не тільки злочини проти українців,але і злочини проти польських патріотів,яких вони переслідували в 1940-50 роках.

Тому, аби вивести себе з під удару нової влади вони(з допомогою агентури КГБ в Польщі) почали активно розкручувати тему "українських злочинів","бандитів УПА" і показувати як вони,польські КГБісти боролись проти тих і яку загрозу для Польщі представляли "банди УПА" і українці взагалі.Тому вони (ветерани УБ) хоч і допустили певні злочини проти польських антикомуністів,але якоби врятували Польщу від більшої небезпеки.

До цієї теми долучились т.зв."кресовяки",люди,що проживали на території Західної України і були переселені звідти згідно домовленостей між СРСР і ПНР про обмін населенням.

Потім цей "кресовяцький" рух переріс в політичний антиукраїнський рух, що не визнає належності Західної України до України,що прагне ревізії кордонів і повернення "Кресів Всходніх" до Польщі. Цей рух,само по собі має підтримку з Російської Федерації,бо відповідає їхнім стратегічним планам.

Сьогодні рух кресовяків дуже активний і впливає на польських політиків.А те,що три покоління поляків виросло на антиукраїнській пропаганді,додає тому руху прихильників.

Тому, навіть та проукраїнська частина польського суспільства і та частина політиків, що прагматично хоче польсько-українського союзу, вбачаючи загрозу для Польщі в Російській Федерації, вони так само щиро вірять в "фашистів ОУН", "бандитів УПА",
в "злочинця" С.Бандеру. То єсть у них і у кресовяків і в пенсіонерів комуністичного УБ погляд на українську національно-визвольну боротьбу абсолютно однаковий.

Просто не однакове відношення. Бо частина польського суспільства готова "примкнути очі на збродні УПА" заради союзу проти агресивної Росії.

Оце зробив таку довідку для українців з Великої України, аби допомогти розібратись, що до чого в цьому питанні і не строїти ілюзій про якусь "дружбу". Про "дружбу" там мова не іде. Мова іде про прагматичну співпрацю і спільні геополітичні інтереси двох держав України і Польщі,які попри те,що написав тут існують і можуть бути реалізовані.

Хоча дві Ухвали Польського Сейму (від 2013 і 2016 рр) дуже ускладнили реалізацію тих спільних геополітичних інтересів.