20 вересня Верховна Рада України ухвалила постанову про невизнання легітимності Державної Думи Росії сьомого скликання. 264 голоси «за» - достатньо для ухвалення рішення та замало для нової політичної якості українського парламенту.

Варто відзначити й те, що саме це голосування показало, хто з народних обранців є щирим та послідовним у своїх діях, а хто за гучними гаслами приховує свою негласну підтримку Росії. Поіменне голосування наглядно демонструє усю картину щирості українських депутатів.

Говорити про повну перемогу зарано. Наразі постає нагальне питання системної та ефективної роботи щодо визнання нелегітимності російського парламенту іншими країнами. Це завдання не з легких, потребує як сил, так і принциповості у досягнені поставлених цілей. Варто усвідомити це зараз.

Ми маємо розуміти, що Захід не наважиться визнати вибори у Росії нелегітимними. Усвідомлення цього факту допоможе Україні побудувати власний алгоритм протидії РФ на міжнародній арені.

Читайте також: "Партії Путіна домалювали 12 мільйонів голосів - журналіст"

По-перше, наша держава має законне право вимагати від Заходу розширення антиросійських санкції через так звані вибори на території української АР Крим. При принциповій позиції України щодо цього питання, наші іноземні партнери, в першу чергу США, спроможні піти на такий крок.

Маємо вимагати додаткових преференцій для України. Тут ми можемо говорити не лише про надання летальної зброї нашій державі, але і про збільшення економічної підтримки через державні гарантії та приватні інвестиції в українську економіку.

По-друге, сьогодні є країни, які, як і наша держава, не визнають факту законності виборів у окупованому Криму. Мова йде про Канаду, Литву, Данію, Польщу, США. Саме з ними потрібно об'єднуватися представникам української влади у нашому спільному протистоянні Росії в таких структурах як ООН, НАТО, ОБСЄ, ПАРЄ та інших. Спільними діями ми маємо змусити представників Заходу добре подумати, перш ніж сідати у одній залі з представниками нелегітимної Думи РФ.

По-третє, вважаю, що правильним буде ігнорування українськими делегаціями усіх міжнародних заходів, де будуть присутні так звані російські депутати. Такою своєю поведінкою Україна постійно буде нагадувати Європі і усьому світу, що агресор розуміє виключно силу та принципову позицію. Половинчасті кроки, бажання виторгувати мир за рахунок інтересів суверенної держави, намагання відсторонитись від проблем України призведе до того, що Європа пережила у період з 1938 по 1945 рр. І саме про це потрібно постійно нагадувати нашим європейським партнерам. Можливо, колись вони це не тільки зрозуміють, але й дійсно злякаються Росії так, аби дати агресорові гідну відповідь та назавжди покінчити з імперськими амбіціями псевдо царя ХХІ століття.