Сучасні німці увібрали в себе всі ті стереотипи, які вони колись мали щодо євреїв. Вони більше космополіти, ніж націоналісти; вони більше торгівці, ніж воїни; вони більше матеріалісти, ніж містики. Вони правлять Європою, але в душі тихі й непомітні, їхня влада підземна, поширюється пошепки, без брязкоту зброї та військових фанфар.

Читайте також: Галичина: невіднайдена Троя

Так часто буває у житті націй та в житті людей: рано чи пізно ти стаєш тим, кого ти ненавидів, переходиш на інший бік фронту, і робиш те, що робили твої вороги. Життя – це колесо, і ти часто опиняєшся там, де раніше був твій супротивник. Інколи це шлях угору, інколи шлях униз.

Читайте також: Шлях у нікуди: звинувачення українців у злочинах за національною ознакою

У німців це був шлях угору. Вони перетворилися на свого антипода, і це для них був шлях морального очищення. Але законів тут немає. Бо це людська історія. А в ній буває так, а буває по-іншому. Колесо – це тільки колесо. Воно крутиться, але завжди дає право вибору.