Як описати інформаційну війну схематично? Звернемо увагу на визначення її складових.

Отже:

1. Поле бою інформаційної війни: інформаційний простір.

2. Завдання інформаційної війни: здійснення прихованого інформаційного впливу на поведінку супротивника, домагаючись того, щоб він приймав рішення або здійснював такі дії, які суперечать його намірам чи максимально ускладнюють їх виконання.

В якості прикладу згадаймо події, що передували Майдану. Схематично, без емоцій. Україна зібралася інтегруватися в ЄС, але інфільтровані у владу (керівництво Міноборони, МВС, СБУ, Міносвіти і т.ін.), ЗМІ та політику (проросійські політичні проекти) місцеві «друзі кремля» планомірно знищували обороноздатність країни, за допомогою ЗМІ готували пропагандистські підстави для розколу суспільства.

В певний момент, шляхом одночасної та заздалегідь спланованої втечі Януковича і його «команди», була штучно створена ситуація паралічу державної влади, скориставшись якою ворог без помітного супротиву окупував Крим, а в іншій частині України влаштував криваве побоїще з десятками тисяч убитих і мільйонами внутрішніх переселенців.

Ретельно спланований комплекс заходів дозволили ворогові ефективно скувати виконання наших намірів щодо асоціації з ЄС, але швидкі дії проактивної і проукраїнської частини суспільства і притомного політикуму з відновлення державного управління і обороноздатності не дозволили йому в повній мірі реалізувати задумане.

3. Об'єкт інформаційної війни: розум і свідомість тих, хто приймає ключові рішення війни і миру, застосування можливостей і потенціалу стратегічного рівня. Створення для керівництва супротивника ситуації, коли воно змушене приймати стратегічні рішення, перебуваючи в контрольованому вами інформаційному полі.

4. Мета інформаційної війни: захоплення і контроль інформаційних каналів і потоків противника з метою змушення його керівництва до прийняття певних рішень і здійснення дій.

5. Методи і засоби впливу: крім звичних радіоелектронних засобів, сьогодні агресивно застосовуються засоби фізичного впливу (протирадіолокацій ракети, генератори магнітних імпульсів і т.п.), психологічного впливу (сучасні електронні ЗМІ і глобальні соцмережі), засоби спотворення і знищення баз даних, а також засоби, що дозволяють порушувати або паралізувати роботу мереж управління інфраструктурними об'єктами (вірусні атаки на комп'ютерні мережі управління об'єктами енергетики, аеропортів і т.д.)

З цих позицій слід оцінювати інформаційне поле України, події, які в ньому відбуваються, створення інформаційних приводів і дії тих, хто контролює інформаційний простір.

Перевага України.

У веденні інформаційної війни Росія практично повністю покладається на масовану пропаганду, яка при цьому характеризується помітно низькою якістю, дуже легко виявляється, і чим далі, тим більше шкодить вже іміджу самої Росії. Ця обставина частково компенсується фантастичним за обсягами коштів фінансуванням інформаційно-пропагандистського шуму, але практично не виконує функцію переконання.

Перевага ж в інформаційній війні критично залежить від домінування в інформаційних технологіях. Росія, як і Україна, ці технології не виробляє, перебуваючи в критичній технологічній залежності від виробників.

Успіх в інформаційній війні залежить від можливостей контролювати інфраструктуру глобального інформаційного простору і міжнародних соціальних мереж. Такими можливостями володіють перш за все ті країни, компанії яких виробляють компонентну базу, засоби комунікацій і управління мережами зв'язку, процесори, мобільні пристрої і програмні платформи для соціальних мереж (Intel, Apple, Microsoft, Google, Facebook і т.д.). Крім того, російські «стратеги» продовжують трактувати поняття «війни» у вчорашніх категоріях географічних територій та контролю фізичного простору, а не в категоріях часу, інформаційного впливу та технологічного лідерства як способу контролю. Так само, як велич Росії спирається сьогодні в основному на її географічні розміри, і ні на що більше.

У чому перевага України? Вона поки що здебільшого потенціальна. І цей потенціал полягає в тому, що контролюють інфраструктуру глобального інформаційного простору і міжнародних соціальних мереж сьогодні є нашими союзниками.

Ми маємо зробити все можливе і не можливе, щоб скористатися цією можливістю.

Олексій Нестеренко для UAINFO