Post scriptum. Кілька моментів у спину Покрові.

Десь за тиждень до 14 жовтня в ліцеї Богуна був "концерт". Ліцеїсти слухали тріо від союзу десантників Донецької області. Все класично – "расплєскалась сінєва", тільники, блакитні берети, "ніхто крім нас". На сайті ліцею концерт прокоментовано, зокрема, такими словами: "Практично весь репертуар гурту складається з пісень, в яких ідеться про службу в лавах десантних військ, оспівується мужність та відданість героїв-захисників Батьківщини". А от ліцеїсти розповіли, що звучав повний радянський комплект, не вистачало, мовляв, тільки "Золотих куполів".

У ліцеї Богуна щось чули про "Пісні народжені в АТО"? Там серед авторів є десантники. Тільки вже наші, котрі Україну захищали, а не корінням в СРСР загрузли.

Так співпало, що в той же час мені на очі потрапили фото як у 2015-му окупанти в Донецьку відкривали пам'ятник Василеві Маргелову. Так – усе як у нас: "асплєскалась сінєва", тільники, блакитні берети, "нікто, кроме нас". Один в один.

Читайте також: Знищити Київ. Перша в Другій світовій спроба стерти історичне місто з лиця землі

14-го жовтня НОК КВЛ у Боярці (це структура Богуна) присягав біля пам'ятника афганцям і меморіалу ВВВ (тобто Другої Світової). На могили вояків УНР фан-клуб блакитних беретів не пішов. Патріоти, одначе. Може НОК КВЛ не знали, що можна інакше провести присягу? За дивним збігом обставин 14-15 жовтня в Боярці був невеличкий фестиваль "Під Покровом тризуба". В день присяги ліцеїстів програма фестивалю передбачала:

14:00 – Хресна хода до меморіалу Армії УНР (старт від парку Перемоги);

15:00 – молитовне вшанування пам'яті Героїв-захисників України (меморіал Армії УНР);

17:00 – облаштування табору (парк Т. Шевченка).

А надвечір був показ фільму "Українська Революція" режисера Івана Канівця.

Думаєте, що керівництва ліцею не знало про ці заходи? Знало. Могло провести присягу в рамках хресної ходи до меморіалу вояків УНР? Могло. Але історія українського війська не вкладається в кліше "велика вітчизняна", "афгані", "расплєскалась сінєва".

До слова, а ліцеїстам пояснюють, що введення радянських військ в іншу країну був злочин? А те, як простого солдата кидали там помирати за маячню ЦК КПРС – ще більший злочин? Навряд чи...

Читайте також: Чи будуть українці святкувати 14 жовтня День захисника України? Опитування від UAINFO

В надрах МО/ГШ родили певну структуру, котра має опікуватися питаннями військової історії. Один з учасників структури в приватній розмові сказав таку фразу: "Я закінчував N-ське вище військово-політичне училище, якщо Вам це про щось говорить..." У країні тотального совка головного мозку, військова історія віддана на відкуп політрукам радянського розливу? Гламурненько. Не дочекаюся результатів...

Тут пригадалося, що в надрах Міносвіти є структура, котра опікується військовою історією. Хтось щось чув про їхню діяльність? Ось посилання на згадку про них. Конференції, курси, методички, наочність, відео-уроки, інтерактивна пізнавальна графіка, фестивалі живої історії? "Ты суслика видишь? А он есть..."

Ну і в день відкриття експозиції "Воїе" під КМДА один FB-блогер із обуренням розпадався на молекули питанням: "Як так – у виставці відсутні солдати Червоної армії часів Другої світової". Мовляв, там теж воювали українці. В коментах народ залюбки ностальгував за радянською армією і впритул не чув, що радянська армія не була українською. Навіть якщо там були українці. Радянська армія захищала СРСР, а не Україну, а це дві великі різниці. А український воїн – це той, хто проливає кров за Україну. Тому чимало українців потрапивши в полон до німців і тікаючи не поверталися до червоних, а шукали своїх – повстанців. Знаходили і продовжували воювати, тільки не "за Сталіна", а за Україну. Це не применшує відвагу радянського воїна, котрого кидали на смерть безголові командарми, але це і не відкидає злочинів радянської армії, котрі чинилися на територіях, звідки вибивали німецьку армію.

А українці, вони воювали із нацизмом і в лавах польського війська, і британського, і канадського, і американського. Але популярному блогерові було геть незрозуміло, що все це не робить британську, польську, американську і радянську армії українськими.

Покрова минула і виявила катастрофічний стан із інформуванням у військов-історичних питаннях і війська, і майбутніх військових (ліцеїстів), і громадян. Країна досі в полоні совкових міфів і стереотипів. А держава досі провалює поширення знань і програє війну за розум...

Ceterum censeo Carthaginem delendam esse