"Рівне багато разів переходило із рук у руки, наче маленьке кошеня, з якого знущаються хулігани, перекидаючи одне одному: Росія – Польща – Німеччина – Росія. А тепер місто належить Україні. Чи Білорусі? А може, якійсь місцевій банді? Я і сама не знаю, кому воно зараз належить. Та і не дуже хочу знати", – каже тітка Соня у романі "Історія про любов і темряву".

Це автобіографічний твір ізраїльського письменника, 77-річного Амоса Оза.

Читайте також: Генії місця: своїх вистачає, потрібно лиш знати й не цуратися їх

Щороку Оз – серед лідерів ставок на Нобелівку. Яким же здивуванням було прочитати, що його мати – із мого рідного міста Рівного. У понад 700-сторінковому романі письменник реконструює своє дитинство. І намагається зрозуміти, чому його мати вкоротила віку.

Однойменний фільм за романом зняла голлівудська акторка Наталі Портман. Зіграла в ньому й головну роль – матір Амоса. Її героїня – донька багатого мельника Фаня Мусман. У рівненській єврейській гімназії дівчина мріє про життя в Ізраїлі – "землі молока і меду". Там виходить заміж і народжує сина. Жодного молока та меду, лише кпини свекрухи, нескінченне прання, безсоння і все сильніші ліки від депресії.

Про Рівне у фільмі згадують нечасто. Це край кришталевих люстр і срібнохут­рих лисиць, місто божевільних, самогубців і антисемітів. У книжці – об'ємніше. Це було Рівне, якого я не знала.

Читайте також: Україні час пригадати свої імена

Кинулася шукати щось про Оза у місцевій пресі. Виявилося, будинок Фані Мусман – на сусідній вулиці, Дубенській. Меморіальну табличку там повісили кілька років тому. Напис за парканом – не видно.

Я щодня проходила повз будинок жінки, яку зіграла Наталі Портман. І нічого про неї не чула. Про Амоса Оза – теж. Таку історію міста нам не викладали.