Коли я перестав дивитися телевізор і усілякі інформаційні телевізійні випуски новин, то одразу планка зашквару різко знизилася. Радів з того, що навіть з мордору буду отримувати мізер інформації. Та не там то було. На допомогу летять та скачуть друзі з соціальних мереж.

І знову і знову я повинен гортати пости з якимось так авіаносцем "ад кузнецов", хєрург, собаки, крим не наш, наш не крим, путін і х*йло...

Все в голові починається мішатися в якусь неймовірно абсурдну кашу. Ну просто капець.

А тут оп і ла-ла-ла і новий зашквар. От за кілька днів до закінчення якогось там грьобаного е-декларування наш шановний чтець і пісець, він же міністр розуму та фактів говорить про підвищення мінімальної зарплатні.

І починається. Грошей немає, буде інфляція, здирники, збоченці, навіжені і кожний намагається вставити свої пять копійок і стрічка в фейсбуці сходить з ума розуму.

А тим часом під цей шумок і димок наші борці з правом і адекватністю, вони ж депутати різних мастей починають декларувати автомобілі в кількості 10 штук, квартири в кількості 9 штук або навіть власні церкви, а ще багато і багато готівки, яка чомусь не працює на державу і на її економіку, а просто лежить мертвим вантажем.

Певно цей вантаж до чорного дня. Ось так наша влада водить нас за носа. Та ні, я навіть не заздрю усіляким олігархам, мільйонерам, ніщебродам, сектантам при владі, економістам при розуму чи якимось там вершникам українського апокаліпсису. Друзі, нас найоб*ють.

Просто і дешево. Собі зарплатню підняли не погано, а нам тільки мінімалку. Ну? щоб не сильно кіпіш піднімали. А де взяти гроші? Та ні де.

То вже інша справа. Наша фантастична реальність насправді набагато краще віртуальної абсурдності. Я так скажу.

За останні 25 років будь-яке стерво при владі нічого не зробили для простого люду. Абсолютно нічого. За цей час хтось нажерся і втік за кордон, а хтось продовжує жерти і нічого не боїться. А ми любимо просто обговорюємо абсурд і нікчемність, ставимо лайки і дякуємо якомусь посіпаці, що він не так багато краде, ніж інші.