Більшість людей вважає, що торгівля на ринках цінних паперів, всякі там акції, облігації та опціони зі ф'ючерсами, – це доля фінансових небожителів, пише в своєму блозі на "Новому часі" викладач курсу "Фінанси" Единбурзької бізнес-школи у Східній Європі Іван Компан. Зовсім не так. Часом зовсім необов'язково бути "вовком" з Волл-стріт, аби забезпечити собі до старості цілком пристойний капітал. Для цього достатньо розуміти основні принципи функціонування фінансових ринків і головне – інвестувати.

Ключове запитання, яке ставить собі інвестор після того, як знайдено гроші для інвестицій, – це "куди вкладати?". Якою повинна бути структура інвестиційного портфеля? Між якими класами активів і в яких пропорціях розподілити свої гроші – скільки інвестувати в більш ризиковані акції, стабільні облігації або ліквідні грошові інструменти?

Як тільки рішення про структуру портфеля прийнято – справа за малим. Перед вами відкривається чудовий світ ETF (Exchange Traded Funds) – індексних фондів, якими торгують на біржі. Вони пропонують інвестору найбільш дешевий і ліквідний шлях до інвестицій у ринки цінних паперів. Вірите в американський ринок акцій – купіть фонд, який повторює динаміку індексу S&P500, хочете облігації – купуйте фонд, що копіює який-небудь із сімейства індексів Barclays, зважилися вкласти в ринки, що розвиваються, – є багато фондів, прив'язаних до індексу MSCI для ринків, що розвиваються.

Читайте також: Як забезпечити собі заможну старість?

Можна, звичайно, стати на шлях активного інвестування, вкладаючи в окремі акції і облігації в надії відшукати майбутній Microsoft або Apple. Тільки за такого підходу існує два великих "але". Перш за все, активне управління портфелем потребує вашої 100% залученості, тож будьте готові кинути роботу і цілими днями сидіти біля монітора, аналізуючи компанії та ринки. По-друге, у довгостроковій перспективі лише чверті активних професійних інвесторів вдається показувати результати, що перевершують значення індексних фондів.

Яка ж оптимальна структура інвестиційного портфеля і чи існує вона взагалі, ця заповітна формула, що дозволяє обивателю звити спокійне фінансове гніздо на старість, інвестуючи в ринки цінних паперів? Колись вважалося, що цілком прийнятні результати дає алгоритм, який передбачає, що частка акцій у вашому портфелі має становити "100 – ваш вік" відсотків. Чим старшим ви стаєте, тим більше коштів має бути інвестовано в облігації, це знижує ризик.

Останнім часом ситуація змінилася. Дві фінансові кризи за одне десятиліття різко знизили больовий поріг певної категорії інвесторів. Деякі не хочуть ризикувати. Найдивовижніше, що найбільше побоювань інвесторів покоління Y. Теоретично, вони молоді і повинні бути готові до ризику: все життя попереду і що завгодно можна виправити. Але представникам Y, які ще не встигли домогтися фінансової незалежності, доводиться будувати свої кар'єри в період економічної нестабільності. Звідси і страх, і небажання ризикувати. Як наслідок, згідно з дослідженням швейцарського UBS, усереднений інвестиційний портфель покоління Y складається на 50% з коштів, на акції припадає лише 28%, решта інвестовано в облігації.

Читайте також: Atlantic Сouncil: Чому одкровення чиновників про готіву, автівки й церкви змінять Україну назавжди

Ще однією боязкою категорією опинилися українські е-декларанти. У їхньому інвестиційному портфелі частка грошових коштів ("чорноъ готівки") ще вища, а залишок розподілено між автомобілями і нерухомістю. Незважаючи на те, що більшість "голубів наших сизих" уже фінансово незалежні, хочеться вірити, що їх, як і покоління Y, долає почуття певної невпевненості в завтрашньому дні. Погодьтеся, напевно, не дуже комфортно, виблискуючи золотом і платиною дорогих годинників, сидіти на валізах із готівкою, очікуючи приходу "інвестиційних аналітиків" із НАБУ. А раптом останні візьмуть і виправдають сподівання народу, надавши українським державним мужам і дамам справедливу допомогу у формуванні більш ефективних з точки зору закону інвестиційних портфелів.

З нашою "елітою" все й так зрозуміло: за останній тиждень чого тільки про це не писали, а ось чи виправдана обережність сумлінних інвесторів щодо ринку акцій? Радше за все ні: постраждали саме ті, хто панічно покинув ринок у моменти його різкого падіння і знайшов уявний порятунок у менш ризикових активах. Адже через це їм не вдалося насолодитися зростанням, яке слідувало за кожною кризою. Від моменту останньої, у 2008 році, ринок акцій США виріс на 162%, а це, в середньому, майже 13% в рік. Погодьтеся, чимало.

Не дивно, що багато професійних інвесторів намагаються збільшувати частку акцій у своїх портфелях. На практиці, колись ефективна формула "100 – ваш вік", за даними американського Forbes, уже трансформувалася в більш агресивну "125 – ваш вік".

Звичайно, зараз про інвестиції в іноземні ринки цінних паперів ми можемо тільки мріяти. Стати інвестором українському громадянину не дозволяє влада, яка "пішла в готівку" і на власному яскравому прикладі намагається переконати народ, що краща інвестиційна політика у сфері особистих фінансів – це пачки доларів, машини та квартири. І тим не менш, незважаючи на "високий авторитет української еліти", ми спробуємо піти іншим шляхом і, скориставшись ETFми, хоча б віртуально сконструювати інвестиційний портфель за формулою "125 – - вік". А раптом станемо багатшими, ніж "влада реформаторів"? Навіть, якщо і ні, то вже точно залишимося чеснішими.