З 17 і до 25 жовтня цього року вдалося побувати в Польщі. Це була перша така поїздка не лише в цю країну, але й у Євросоюз загалом.

Ну і звісно я не міг не провести порівняння наших і їхніх радіостанцій. Чесно кажучи, різниця і в технічній просунутості, і в якості ефіру мене шокувала настільки, що я і уявити не міг, що за кількадесят кілометрів радіостанції працюють за зовсім іншими принципами, ніж в нас. Наведу лише найбільш кричущі факти різниці. Це важливо і для того, щоб наголосити: загроза над інформаційною безпекою України - більша, ніж здавалося.

Якогось спеціального приймача я з собою не мав, для прослуховування радіо використовувався приймач мобілки, який, як відомо, значно слабший за звичайні радіоприймачі. Але саме радіо на мобілці є доступнішим за звичайний приймач, бо не треба з собою носити додатковий тягар. Радіо на мобільному - це також зручно і практично, воно завжди під рукою, достатньо лише підключити навушники і увімкнути радіо. Чим кращий провід в навушниках - тим кращим буде сигнал, бо для таких приймачів навушники - це своєрідна антена. Тому я використовував "рідні" навушники від бюджетного смартфона Samsung Galaxy Core Advance, який не має ніяких особливих характеристик.

Отож, починаємо:

1. Покриття... Польські радіостанції смартфон почав ловити ще за кілька десятків кілометрів до кордону, в той час як українські зникли вже на території Яворівського району, а точніше - на тій його половині, яка ближча до кордону. Те саме і при поверненні в Україну: українські станції почали прийматися лише після заправки поблизу Новояворівська, до цього - лише польське радіо. Найсильніший сигнал - в другої програми Польського радіо (я вже не знаю, державне воно там чи суспільне), частота - 88,4 МГц. Отож порахуйте, скільки кілометрів української прикордонної території охоплені іноземним радіомовленням, а скільки - вітчизняним. І це ситуація лише на цій ділянці... А таких ділянок - десятки, і не лише на Львівщині, і не лише з Польщею...

Звісно, якщо мати звичайний приймач, то українські станції почали би прийматися швидше, але і польські ловили б довше. Тому українські станції тут зазнають жорсткої поразки.

2. Державне (чи суспільне?) мовлення... Як відомо, державний (чи суспільний) мовник має кілька радіоканалів. Наприклад, наша НРКУ має три канали, а польський держмовник - як мінімум 5. Так от, перші три канали - "JEDYNKA", "DWÓJKA" і "TRÓJKA" - покривають всю територію Польщі (і трохи території України). Їх я знаходив і в оточеному горами селі за 7 км від Закопаного (за приблизно 20 км від кордону зі Словаччиною), і впродовж дороги на різних частотах... Ну вони є скрізь. Є ще також виключно інформаційний канал - "POLSKIE RADIO 24", покриття цього каналу трохи гірше, я його знаходив не скрізь. А що в нас? Першим мене зустрів "Шансон" за кілька км до Новояворівська і, відповідно, за десь приблизно понад 10 км від кордону, з піснею про те, що "все баби как бабы, а моя - богиня", далі йшла "Львівська хвиля", яка перші 2-3 км приймалася з перебоями (причому з такими серйозними, що сканер станцій її не завжди знаходив), і "Хіт FM", який після якоїсь російськомовної пісні "позови меня, обними меня" увімкннув рекламу алкоголю... Решта станцій почали прийматися ще через кілька кілометрів. Серед них був і перший канал державної НРКУ. Нагадаю, загалом таких каналів НРКУ має три, хоча FM-частоти є лише в першого каналу, покриття якого залишає бажати кращого.

3. Новини... Я не говоритиму зараз про регіональних українських мовників, натомість скажу про радіомережі, які покривають більшість території Українни. Новини на деяких з них виходять у записі, та й то ці новини на момент виходу мають не першу свіжість. Натомість, польські мережеві музично-розважальні радіостанції мають повноцінні інформаційні випуски з матеріалами кореспондентів та коментарями. І взагалі, ті випуски є якимись "живими".

4. Регіональні мовники... Помітив, що радіостанції, які мовлять лише для певного регіону, наприклад, як львівські "Люкс", ЛХ, "Незалежність" чи "Вголос", мають по кілька частот. Зокрема, кілька частот я зафіксував у радіо "Жешув" і "Краків". Що, натомість, маємо ми? Припустимо, якщо станція львівська, то вона має лише одну частоту у Львові і вона в принципі не здатна покрити повноцінно всю область. Під поняттям "повноцінно" я маю на увазі можливість прослуховування радіостанції на будь-якому FM-приймачі. Зазначу, що в поляків не всі регіональні мовники мають по кілька частот в межах свого регіону, але в нас їх не має жоден, принаймні, якщо говорити про Львів. Галичину в список не беремо, бо це мережевий мовник.

5. Технічна просунутість... Є така штука як RDS (Radio Data System), вона дозволяє показувати на дисплеї пристроя для прослуховування радіо, який підтримує цю технологію, різну інформацію, зокрема - назву радіостанції, назву поточної та наступної композиції, точний час, поточну погоду, телефони та інші контакти радіостанції, частоту радіостанції, короткі новини тощо. В Польщі я побачив майже повний функціонал цієї технології - їхні радіостанції використовують її можливості в майже повному обсязі, в той час як в Україні навіть не всі радіостанції показують свою назву. Якщо точніше, то у Львові, наприклад, назву взагалі мало хто показує. Приїжджає людина в Україну і навіть не знає, що вона слухає.

Читайте також: Украинские квоты на радио: не все зависит от радиостанций - мнение

Це такі основні пункти. "Але до чого тут інформаційна безпека?" - запитаєте ви. Річ у тім, що ми живемо в такий час, де політична і геополітична ситуація може стрімко змінюватися, і теоретично можливо, що поляки можуть стати нам ворогами. Ну теоретично взагалі все можливо. І я веду до того, що радіомовлення має покривати всю країну, - від маленьких сіл до райцентрів - так само, як це сталося з телебаченням. Понадт те, державні мовники мають бути представлені у кожному обласному і районному центрі, а їхня концепція має бути такою, аби людей зустрічала не пісня про "баб", а хороша музика чи якісний програмний продукт. Держава повинна роздати трьом каналам НРКУ частоти без конкурсів, а їхні передавачі мають бути такої потужності, аби навіть найслабший радіоприймач в найглухішому селі зміг ці станції прийняти. Програмний продукт хоча б одного з каналів має бути сучасним і прогресивним. Це стимулюватиме приватні радіостанції до поліпшення свого продукту і радіо стане конкурентним.

Далі Нацрада має оголошувати нові конкурси, а держава має прораховувати нові частоти для як вже існуючих, так і нових мовників. І має бути зроблено все для того, аби українським мовленням були охоплені прикордонні села і міста України, а ще краще, якби той сигнал потрапляв і на прикордонні території сусідніх країн.

До слова, коли ми їхали з Закопаного до Кракова, то приймач мого смартфона приймав словацькі та угорські станції. Тобто, словаки та угорці теж роблять все можливе, аби їхні радіостанції було чутно навіть за кількадесят км від кордону, чого не скажеш про наших мовників.