Уряд вніс до парламенту доопрацьований до другого читання проект бюджету на 2017 рік. Внесені зміни - не суттєві та не системні.

Мінімальна зарплата формально збільшена до 3200 грн., а прожитковий мінімум залишився незмінним - на рівні 1600 грн.!

Підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, на жаль, не приведе до компенсації втрат від підвищення тарифів на комунальні послуги та покращення соціально-економічного стану, тому що:- уряд розраховує на збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів через збільшення податку на доходи фізичних осіб (на 20 млрд. грн.) та Єдиного податку з підприємців-фізичних осіб (2 млрд. грн.). За рахунок цих коштів уряд планує провести доплати тим бюджетникам, хто отримає менше, ніж 3200 грн. зарплати;

Читайте також: Обратная сторона повышения минималки: безработица и тенизация - экономист

- уряд залишив без змін прожитковий мінімум і, відповідно, соціальні видатки не зростуть;

- уряд відділив розмір мінімальної зарплати від прожиткового мінімуму та від розміру 1 розряду Єдиної тарифної сітки, уніфікувавши виплати з 1 по 3 розряд до рівня прожиткового мінімуму (до 1600 грн.).

Усім бюджетникам, які отримують зарплату меншу ніж 3200 грн. (1-8 розряди) будуть доплачувати до 3200 грн. за рахунок збільшення (так планується) податкових надходжень. Але при цьому уряду не вистачатиме приблизно 9 млрд. грн., джерела покриття яких у проекті Держбюджету-2017 не вказані.

Читайте также: Почему люди против повышения минимальной зарплаты

Оскільки уряд знищив існуючу систему взаємозв'язків між прожитковим мінімумом, розміром мінімальної зарплати та розміром оплати праці за 1-м розрядом ЄТС, то проект бюджету можна ухвалювати лише за умов внесення змін до низки законів і нормативно-правових актів, починаючи від Бюджетного кодексу і закінчуючи Генеральною Угодою.

Відповідно, ми знову маємо «новорічний подарунок» у вигляді змін до фіскального законодавства, бюджетного законодавства тощо. Збільшення хаосу лише негативно позначиться на економіці України.

Ми за те, щоб ці підвищення були обґрунтовані!

Народні депутати не раз підказували Гройсману, де взяти гроші, проте ці пропозиції проігноровані, зокрема:

- 88,6 млрд. гривень за рахунок дооцінки прогнозу доходів на основі затвердженого урядом прогнозу макропоказників на 2017 рік;

- 77,5 млрд. грн. за рахунок врахування додаткових доходів від деофшоризації економіки (такі надходження надійдуть при запровадженні норм законопроектів реєстр. №№ 4380 і 4381 від 12.04.2016 року, які подані на розгляд ВР фракцією ВО «Батьківщина», прогнозується зростання легального номінального ВВП України приблизно на 10%);

Читайте также: "Лайк" как валюта будущего

- 5 млрд. гривень за рахунок врахування доходів від легалізації та фіскального унормування видобутку бурштину;

- 20 млрд. гривень за рахунок збільшення надходжень від вилучення чистого прибутку НАК «Нафтогаз України» в доходи бюджету;

- 11,7 млрд. гривень за рахунок додаткових доходів від продажу ліцензій мобільним операторам на використання 4-G;

- 7 млрд. гривень за рахунок збільшення ставки оподаткування дивідендів по акціях та корпоративних правах, які будуть нараховуватися резидентами - платниками податку на прибуток підприємств з 5% до 18% (прогноз на 2017 рік обсягу прибутку, що розподілятиметься відповідними підприємствами на виплату дивідендів оцінюється не менше 60 млрд. гривень);

- 22,1 млрд. гривень додаткових надходжень від ПДФО при підвищенні фонду оплати праці внаслідок збільшення розміру мінімальної зарплати.