Уперше в історії спостережень за спроможністю українців платити за житлово-комунальні послуги суми в платіжках зрівнялися з доходами громадян.

Таку думку в коментарі власному кореспонденту UAINFO висловив директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Він нагадав, що протягом попередніх років українці дисципліновано платили за спожиті послуги ЖКГ.

«Маю побоювання, що в цьому році рівень платежів упаде і зросте заборгованість, тому що вперше в історіх спостережень суми в платіжках за житлово-комунальні послуги зрівнялися з доходами українців. Якщо в 2015 році середня пенсія в Україні становила 1700 гривень, а зараз людина отримує місячну платіжку за опалення на1500-2000 гривень, то зрозуміло, що частина людей постане перед вибором - платити чи їсти. Відповідь тут однозначна. Мій прогноз такий: заборгованість зросте. Оскільки квитанції зараз окремі по кожній послузі, то люди будуть платити певні суми за холодну воду, наприклад, утримання будинків, а щось ропускатимуть через неспроможність заплатити. Будуть відкладати платежі  на наступний період чи до літа, коли не треба платити за опалення», -  пояснив О.Сергієнко.

У той же час, заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги стане проблемою і для комунальних підприємств, які «будуть втрачати обігові кошти».

«Через це вони будуть змушені економити, недогрівати, недокачувати, недоприбирати.  Якість комунальних послуг впаде», -  прогнозує експерт.

Читайте також: Як облгази змушують нас платити за неспожите

О.Сергієнко нагадав, що затримка з оплатою житлово-комунальних послуг на 2-3 місяці не є підставою для початку судового процесу.

«Стягнення заборгованості -  судовий процес.  А наші суди й так завалені справами, бо ж  багато суддів звільнилися, зросло навантаження і я не думаю, що судові тяганини стануть для комунальників ефективним виходом», -  вважає експерт.  

На думку О.Сергієнка, уряд припустився помилки, коли пішов на різке підвищення вартості газу, що потягнуло за собою інші подорожчання.

«Ця вартість може й адекватна європейським стандартам, але доходи українського населення не адекватні. Тому всі посилання на Європейські стандарти - це просто спекуляція та профанація», -  підкреслив експерт.