Справи Майдану надто політизовані й використовуються як компромат проти тих, хто при владі.

Таку думку в коментарі власному кореспонденту UAINFO висловив політолог Олексій Якубін.

Він нагадав, що після Революції Гідності у громадян України були сподівання на швидкі зміни в країні.

«Люди очікували відчути ріст рівня життя,  збільшення доходів, тощо уже через рік-два після Революції.  Також мали сподівання, що влада стане відповідальніше ставитися до інтересів громадян, а не лише до інтересів бізнес-груп, як було до Революції», -  пояснив О.Якубін.

Для частини активістів, вважає він, Революція Гідності стала поштовхом до соціального росту, нових посад.

«Проте серед громадян панує певне розчарування, бо ж нові обличчя не обов'зково означають нову політику. Соціального контракту між владою та суспільством не відбулося Прийшли нові люди, які говорили, що буде нова політика, а почали з того, що повторювали штампи , лзвучувані за часів уряду Януковича - про затягування пасків, соціальні скорочення тощо», -  підкреслив політолог.

Читайте також: Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи

Людям було важко чути про нові ідеї, але хотілося швидких змін. Тому, зауважує політолог, політики «підігравали» громадянам, запевняючи у реальності здійснень їхніх бажань.

Справи Майдану, розслідування яких досі чекає Україна, політолог називає «вкрай політизованими».

« Політики згадують про ці справи в той момент, коли потрібно вплинути на якесь рішення, або продемонструвати прогрес власних дій. Політизація веде до того, що справи, як правило, дуже слабко, або й узагалі не розслідуються. І якщо матимемо попередні висновки, вони будуть непереконливі для значної частини громадян. Більше того,  справи будуть у такому підвішеному стані, поки їх можна використовувати як козирі проти своїх опонентів. Як роблять зараз. Політики  використовують справи Майдану як компромат проти окремих людей, котрі зараз при владі», - підкреслив політолог.

Він підкреслив, що Україна може відправити справи Майдану до Міжнародного кримінального суду в Гаазі тільки після того, як ратифікує Римський статут і сама буде включена в поле Міжнародного кримінального суду в Гаазі. А поки, зауважує, складно говорити про якісь успіхи.

«Це нагадує риторичні заяви генпрокурора Юрія Луценка. Ми вже три роки проводимо розслідування. Можливо, ж сенс показати прогрес розгляду цих справ в Україні, почати процес в українських судах? Направленню справ у Гаагу має передувати величезна робота. Складно уявити, скільки часу це займе. Мені здається, заяви про Гаагу - риторичне запитання від генерального прокурора, щоб зняти з себе частину відповідальності по розслідуванню. А значить, ми можемо ще й далі відкладати термін розслідувань», -  зауважив політолог.