Переглядаючи стрічку закордонних і українських новин все частіше натрапляю на крикливі заяви політиків-популістів. Це відбувається на всіх континентах і майже в кожній країні. Більше того, якщо раніше популісти були візитівками лише бідних суспільств, то зараз цією хворобою починають хворіти і багаті держави. Популізм крокує планетою і все більше людей підтримують його. Ще трохи і популізм стане однією з найсерйозніших загроз для національної безпеки кожної держави. Чому так відбувається?

Є декілька причин. Основна - це інформаційна революція, яка спровокувала незворотні зміни в свідомості людей. Сучасний пересічний громадянин сприймає інформацію по-іншому ніж 50, чи навіть 20 років тому. Новини стають коротшими і дедалі більше емоційно забарвленими. Їх стає так багато, що великий об'єм інформації просто не сприймається людиною.

Читайте также: Reuters: В чем отступил Трамп после победы на выборах?

«Шоти» замінюють «лонгріди», не кажучи про книги; «вижимки з новин» замінюють аналітику; кліпи стають дедалі популярнішими; емоції замінюють зміст. Але головне -карколомне пришвидшення ритму життя в новому інформаційному просторі призводить до зміни сприйняття самого часу.

В результаті основу суспільних запитів складають бажання простих рішень, які мають бути реалізовані тут і зараз; класичні ідеології гинуть; розпорошення уваги членів суспільства призводить до домінанти тактики над стратегією; домінанта тактики призводить до «броунівського руху» в соціумі, що посилюється використанням нових більш ефективних каналів комунікацій.

Політики по всьому світі, звичайно, реагують на нові зміни соціуму, який складається з їх виборців. В результаті ідеологія популізму набирає обертів. В залежності від національних особливостей вона може носити лівий чи правий «відтінок». Але це не є кардинально важливим. Сутність популізму не змінюється внаслідок його ідеологічних нюансів.

Популізм активно використовується і в зовнішньополітичній боротьбі геополітичними гравцями. Росія, наприклад, першою почала активно використовувати нові реалії, фінансуючи популістів по світу. Таким чином в Кремлі намагаються виступити режисерами міжнародних процесів і ослабити своїх конкурентів, в основному в Європі. Адже держава, де перемогли популісти стає більш вразливою, а влада може приймати фактично будь-які рішення не переймаючись стратегією чи питаннями національної безпеки. Державна політика стає менш ефективною і більш вразливою для зовнішнього впливу.

Читайте также: Путин возвращает Россию в Азию - The Economist

Переконана, що демократичні суспільства знайдуть рецепт виходу з нинішньої кризи політичної свідомості, яка тільки-но починає розвиватися. Думаю, що це буде створення більш ефективної системи стримок і противаг, яка має стояти на перешкоді волюнтаристським рішенням. Однак це не відбудеться миттєво.

Україна вразлива до впливу «епохи популістів» більше ніж будь-яка інша країна. По-перше, ми знаходимося в трансформаційній соціально-економічній кризі. Це дуже сприятливий ґрунт для популістів. По-друге, Росія без сумніву і надалі буде фінансувати популістів в Україні для того, щоб розхитати ситуацію. По-третє, в наступному році в Європі очікується посилення популістської складової у внутрішній політиці впливових членів. Це може дестабілізувати ситуацію в ЄС і багато що змінити на європейській арені.

Саме тому українському суспільству сьогодні потрібен «антибіотик» проти вірусу популізму. Наголошую: першочергово саме суспільству, а не політикам чи партіям. Тому що і політики, і партії орієнтуються на запит людей.

Потрібно усвідомити, що:

Простих рішень не буває. Як не буває і швидких трансформацій.

Читайте также: Майдан - это обновление не только Украины, а и всего мира

Ніякий політик, ніякий «месія» і ніяка влада не вирішить проблем. Їх вирішити може тільки суспільство, поступово змінюючись і продукуючи якісно новий рівень представників влади.

Є така мудрість: якщо хтось кидає палицю, то собака завжди дивиться куди полетіла палиця, а лев - на того, хто її кинув. Слідкуємо за Росією і оцінюємо її дії в українській внутрішній політиці - це наша основна загроза сьогодні. Вона нікуди не зникла і не зникне, навіть після кінця режиму Путіна.

Не створюємо «броунівського руху». Реагуємо тільки на те, що дійсно має значення. Не розпорошуємося.

У України є стратегічні цілі: створення сильної, незалежної, демократичної і безкорупційної держави, повернення Криму і Донбасу, європейський вибір, інтеграція з НАТО. Ось критерії за якими потрібно оцінювати все те, що відбувається.

Оцінюємо політиків не за словами, а за діями. Не забуваємо, що суспільний контроль основа для майбутнього вибору. Однак, контроль не має перетворюватися в штучно створене цькування в угоду Росії. Це також технологія популізму, тож пам'ятаємо про це.

Ніхто нам не допоможе крім нас самих. Не реагуємо болісно і грубо на можливі заяви політиків за кордоном, але чітко відстоюємо національний інтерес України на світовій арені.