29 листопада 1945 року в селі Наконечному Першому Яворівського району Львівської області опергрупою НКВД виявлено повстанську криївку, в якій переховували велику бібліотеку письменника, публіциста і лікаря Юрія Липи.

Він перевіз її 1943-го, коли перебрався з Варшави в Галичину, до Яворова. Один із знайомих, відвідуючи Липу в Яворові, згадував, що одна стіна просторої світлиці повністю була заставлена книгами, журналами і рукописами. Там були, зокрема, друковані й недруковані твори як самого Липи, так і його батька Івана, публікації про них.

Читайте також: Як енкаведисти намагалися зламати опір українських повстанців. ФОТО

Кожна книга, журнал і рукопис були позначені екслібрисом.

Підпільник Кость Кунанець розповідав, що Липа дуже дорожив бібліотекою і казав: "Можу я загинути, може загинути моя сім'я, а ці книги не повинні загинути". На жаль, загинув і він, і його книги...

Влітку 1944 Кунанець допоміг Липі перевезти бібліотеку до сусіднього з Яворовом села Наконечного Першого, в криївку на обійсті його тестя.

Перевезення книгозбірні згадувала Куканцева дружина Марія: "В 1944 році, десь на початку червня, до тої криївки перевезли всю бібліотеку Липи. Сам він уже з Яворова поїхав із родиною до Бунова, я і мій Костя взяли фіру з Наконечного. Приїхали ми троє до Яворова, то було по обіді, зайшли до Пузяків, ті нам відкрили ту кімнату, де були книжки. Десь дві стіни в цій кімнаті були заставлені майже до повали стелажами, на яких лежали книжки. Ті книжки були дуже різні: і в оправі дуже гарній, і без оправи, і були самі рукописи. Якісь назви я не пам'ятаю, бо то не було часу їх дивитися. Ті книжки ми за порядком знімали з поличок і так по кільканадцять обережно носили на сіно, що лежало спеціально постелене на дні фіри. Кость потім накрив ті книжки якоюсь плахтою, і ми поїхали на Наконечне. В криївку ті книжки я вже не носила, пішла до дитини, а помагали моєму чоловікові мій тато й іще хтось. Усі ті книжки вони обережно поносили до криївки і сховали їх аж в ту таємну третю кімнату. Кость розказував, що він їх там добре поскладав, а не просто положив на купи, аби вони гнили, до них також був продух свіжого повітря, щоби вони не пліснявіли. А стіна, що вела до книжок, була повністю зашита деревом".

Більшовики спалили тестеву хату в кінці 1944-го на помсту за участь Кунанця в підпільній боротьбі. Але стодола, яка стояла поодаль, залишилася цілою. Впродовж 1945-го у криївці постійно перебували та працювали співробітники референтури пропаганди ОУН, тут стояла необхідна для роботи техніка: радіоприймачі, ротатор, друкарські машинки.

Хоча бібліотека зберігалась у третій, прихованій кімнаті, але часом повстанці розбирали частину стіни і заглядали до неї. Зв'язковий Микола Кунанець-"Тріска" згадував про книги із Липової бібліотеки: "Я, як у тій криївці надрайонової пропаганди перебував, то багато їх перечитав. Там були й такі, що в Америці видані, в Канаді, на полицях поскладані, й міг собі, яку хотів, книжку взяти, а за стіною був ще третій наче сховок. То книжки були в другій кімнаті, а ще якісь сховані в тому сховку. Подобалася дуже мені така книжка, десь в Америці була видана, – "Українське військо". Прапори гарні українські там були намальовані, тризуби наші, вбрані вінком. То були ще його батька книжки, Івана Липи. Тоді в криївці я їх в основному переглядав, бо не було дуже часу читати, та й при свічці дуже не начитаєш. То хіба був узяв книжку і, як ходили десь там по полю, то там можна було почитати, чи де в лісі".

Читайте також: Знищити Київ. Перша в Другій світовій спроба стерти історичне місто з лиця землі

У повстанському звіті, зазначено, що зі криївки енкаведисти забрали "організаційні документи та цілу бібліотеку сл. п. д-ра Липи".

Мешканка Наконечного Олена Лабай згадувала: "Залізли москалі в криївку й усьо, що там було, - повитягали, взяли на ті фіри. Витягли звідти радіо підземне, машинку друкарську і повно надрукованих вже готових листівок, в яких закликали людей не йти на вибори. То всьо з тої криївки – і листівки, і книжки – завезли вони тими двома фірами до Яворова й потім говорили, що в центрі міста то всьо спалили, але чи то правда, чи ні, то не знати".

Затриманий кілька днів пізніше Кунанець-"Тріска" під час перебування в тюрмі в Яворові бачив долю бібліотеки Липи, про що згодом згадував: "Я сидів тут у Яворові замкнений, то бачив, як міліціонери в камерах палили книжки. Я їх ся питав, і вони мені сказали, що то книжки з Наконечного зі криївки витягнули. Привезли їх машиною дві фіри, тих книжок було гори. Всі вони були з бібліотеки Юрія Липи, що була в криївці Костя Кунанця. Спочатку та література зі книгозбірні Липи лежала на купі в дворі НКВД, а як стало зимно й почали палити, то її брали на розпал. Так що ті книжки всі попалили, хіба котрий із міліціонерів якусь узяв собі додому".

Подробиці знищення бібліотеки згадувала Ганна Романець: "Як москалі вже вивозили ту книгозбірню – то було страшне; всьо забрали, всі ті книжки й машину друкарську, й у центрі міста відразу ті книжки скинули на купу йі підпалили. Тих книжок було дві фіри, й то поденки такі наладовані повні, доверху. Як ми йшли зі школи, то ті книжки везли до Яворова. Ми всі знали, що то Липова бібліотека, ну, але з тої фіри Липову книжку вкрасти – то тоді була тюрма. Зараз на другий день ідемо до школи, а то всьо розказує, як ті книжки палили в центрі міста, щоби всі бачили".

Більше про участь Юрія Липи в боротьбі ОУН та УПА – у збірнику за посиланням.