Про мовні срачі.

Спостерігаю їх регулярно у фб. І є певні висновки. Готуйтесь.

По-перше, аксіомою є те, що українську мову треба в Україні підтримувати і розвивати. Більше української в дітсадках, школах, університетах, на службі і в бізнесі, в коханні і дружбі)) В цьому питанні проти можуть бути ті, кому громадянство України дісталось випадково, і від якого вони , по першій ліпшій нагоді, відмовляться.

По-друге, треба визнати, що всім нам, колись російськомовним, доведеться потроху перейти на українську - ми ж живемо в Україні, а не на роїсі. Що важливо - виховувати дітей в українському середовищі. Якщо, звісно, ви бажаєте своїм дітям щастя. Це теж аксіома, з якою сперечатимуться згадані у першому пункті плюс ледащо.

Читайте також: Навіть "нічні метелики" говорять українською, а поліцейські - ні

По-третє, любі захисники української мови, я розумію всю вашу ненависть до роїсі, сама така. Але навіщо ви її висловлюєте в агресивній формі тим, хто при нормальній спокійній аргументації з задоволенням адаптується до лагідної українізації?

І останнє. На жаль, в Україні у владних структурах, які формують і реалізують засади майбутнього держави, є справжні українофоби - ось тут і потрібна та сила ненависті. Оскільки від таких послідовників табачніка має бути очищена влада.

Об'єднаймо зусилля. І буде нам щастя.

Читайте також: Хлопець-водій розмовляє російською. Українська музика йому чужа. Тільки музика? - Ніцой