Останнім часом у світі й у нас з'явилося багато негативних коментарів у зв'язку з обранням президентом США Дональда Трампа, пише у своєму блозі на "Новому часі" академік Богдан Данилишин. Спробую висловити свою думку з цього приводу. Що станеться після вступу Трампа на посаду і як це може позначитися на Україні?

Мені згадалося, що такий же жах викликало у лівої інтелігенції Заходу в 1980 році обрання президентом США Рональда Рейґана, який, на думку спостерігачів того часу, значно поступався інтелектуалові Джимі Картеру під час дебатів. Однак Рейґан став одним із найбільш ефективних президентів США за всю історію, за якого, до речі, розвалився Радянський Союз.

Петер Швейцер у книзі "Перемога" писав, що Рейґан базував свою аналітику не на кількісних даних, а на якісній оцінці ситуації. Він дійсно вважав, що СРСР заснований на неправильних етичних передумовах, називав його "імперією зла" й був упевнений, що економіка СРСР на ладан дихає, що б йому не говорили радники-аналітики зі ЦРУ. І виявилося, що рацію мав Рейґан, а не його радники.

В історії не раз траплялося, що керівники інтуїтивно розуміли глибші тренди розвитку, в той час як інтелектуали ними нехтували. Філософ Нассім Талеб вважає, що для правильної оцінки ситуації мало просто спостерігати за нею, потрібно бути залученим в гру. Тому той, хто бере участь, завжди розуміє ситуацію краще за того, хто за нею спостерігає.

Читайте також: Що віщує Європі президентство Трампа

Незважаючи на багато недоліків Трампа, він, на відміну від Гіларі Клінтон, завжди перебував у вирі подій економічного життя США. Його дід, батько і він сам були значною мірою успішними менеджерами і девелоперами. По всіх США стоять численні хмарочоси і житлові квартали, створені сімейством Трампів. Трампи, попри злети й падіння економіки в XX столітті, завжди були в змозі вирішувати свої проблеми і залишатися в бізнесі. Ось ця сімейна риса, яку успадкував Трамп, – здатність виживати в бізнесі – мені здається й переважить всі недоліки майбутнього президента США. Те, чого він не знає, він швидко вивчить. Тож прогалини, наприклад, у його нинішній геополітичній освіті, будуть дуже швидко їм подолані.

Що, на мій погляд, важливого сьогодні у світовій економіці зрозумів Трамп і його виборці? А зрозумів він те, що сила економіки у ХХІ столітті буде залежати не від перебування в тій чи іншій вільній економічній зоні. І не від того, яка діяльність ФРС із тарґетування інфляції. І не від того, наскільки якісна політика охорони здоров'я в країні. А від того, наскільки сильна країна у виробництві промислових виробів: як багато їх вона виробляє і яка частка США у світовій торгівлі.

Трамп зрозумів, що в останні 20 років, за винятком, мабуть, сектора інформаційних технологій, промислова міць США, завдяки який вони з колишньої колонії Британії стали найпотужнішою економікою світу, поступово зникла. Промисловий розвиток ФРН у повоєнні роки і Китаю в останні 20 років був куди більш потужним. І якщо екстраполювати ці тренди в майбутнє, то нічого хорошого США не чекає. Тому Трамп і запропонував змінити нинішній постіндустріальний тренд розвитку США, за якого зараз головними в економіці країни є послуги, а не виробництво промислових виробів.

Не можна сказати, що дорога, яку він вибрав, буде легкою. Навпаки, вона дуже важка, і в тактичному плані набагато менш проблемним було б для населення обрати президентом США Гіларі Клінтон з подальшим продовженням тренду економічного розвитку на глобалізацію. У короткостроковому періоді ця тактика, безумовно, була б більш виграшна для майбутнього президента. Навіщо руйнувати те, що зараз непогано працює? Але в довгостроковому періоді в США могли б залишитися тільки "клієнти міжнародних корпорацій" незрозумілої юрисдикції і збідніле населення, позбавлене продуктивної роботи всередині країни (як це ми бачимо сьогодні в штатах промислового іржавого поясу – Мічиґані, Іллінойсі, Вісконсині, Огайо, Пенсильванії), й ось тоді-то серйозні соціальні проблеми й обвалилися б на голову американської еліти і населення країни.

Читайте також: Чому не варто бойкотувати президента Трампа

Мені здається, що саме це відчув Трамп, і схоже відчули виборці в Британії, які проголосували за вихід країни з ЄС. Трамп вважає, що американцям необхідно згадати про свої протестантські цінності й повернутися до правильних основ економічного життя – до продуктивної праці, перш за все всередині країни. Всі проблеми США сьогодні похідні від втрати ними своєї відносної переваги в світі у виробництві промислових товарів. На одному програмному забезпеченні не виїдеш. Тому американцям доведеться попрацювати і в традиційних промислових секторах.

Враховуючи нелінійний характер світового економічного розвитку, я б не був такий упевнений, як упевнені сьогодні його численні недоброзичливці, зокрема й Нобелівські лауреати з економіки, такі як Пол Круґман, в обов'язковому провалі економічної політики Трампа.

Ось у цьому, на мій погляд, і буде полягати сила економічної тези новообраного президента США, а результати будуть значною мірою залежати від майстерності виконання його економічної політики. Згадайте, наприклад, хто в корпоративному секторі в 1998 році ставив на Стіва Джобса і його успіх? Практично ніхто. Однак Apple сьогодні – найуспішніша компанія світу.

Нам в Україні сьогодні потрібно дуже уважно стежити за новою економічною і промисловою політикою США, що розгортається на наших очах, тим більше, що якщо Трамп виконає хоча б половину з того, що він обіцяв перед виборами, то ми можемо зіткнутися з величезними труднощами в своєму економічному і політичному розвитку, якщо не змінимо свої погляди і дії. Адже ми розраховували на міжнародну фінансову допомогу більшою мірою, ніж на свій внутрішній розвиток. США за Трампа будуть шукати у світі союзників, які сповідують такі ж цінності. Й Україна, якщо хоче бути у фарватері американської політики, повинна це розуміти. Трамп спробує повернути американській економіці протестантську мораль.

Нам в Україні сьогодні разом із новою "старою" елітою США необхідно заново перевідкривати капіталізм. Справжній промисловий капіталізм, а не капіталізм "торгових і фінансових схем". І якщо ми успішно впораємося з цим завданням, то й із економічним розвитком у нас усе буде добре. Саме в цьому і полягає, на мій погляд, основне послання, яке надсилає новий президент США Дональд Трамп, з політикою якого світові вже скоро доведеться познайомитися на ділі.