У Києві кокетують із совєцькою харчовою символікою - забава насправді не така вже й невинна.

Заново в'їлися у шкіру всякі специфічні скорочення - типу Сільпо, то там то сям п'ятикутні знаки качества, ковбаса "Советская", ну й гематоген з мордатенькою панночкою, каракум, жигулевскоє нікуди не ділося.

В особливому почоті - алкосалони. Черговий з'явився на Позняках: "ГЛАВПИВО. Главная пивная точка".

Той самий прийом - ностальгія за безтурботним брежневським бухлом. Хоч той, хто бухав у часи Брежнєва, вже давно в гробу (як і Брежнєв). А то б вони пояснили: алкобізнес Києва грішить проти справжнього стилю.

У столиці УССР досить строго дотримувалися укрмови - в зовнішньому оформленні вивісок, пивних точок зокрема. Писали й "Головпиво" і "Жигулівське" і навіть "Пива немає".

Читайте також: Почему люди до сих пор мечтают о возвращении в "совок"

А тут - наполегливий русскій, ніби ностальгія не по брежєвському Києву, а просто по Саратову чи Пензі.

І це правда. Бо метатекст "радянськой українськой мови" завжди був русскім. І оскільки зараз в Києві відкинули запопадливе загравання з аборигенами, то й ГЛАВПИВО - самісіньке ВОНО. Як і Сільпо. І дєвка на гематогені. І окрик "ей, мужчина". І штото там "в обязатєльном порядкє".

Читайте також: Медицина в СССР, как это было. ФОТО 18+

PS А таки дико, що алкорозливайка знаходиться просто перед дитячим майданчиком. Першим прочитаним словом наших діток може стати не "мама/тато", а саме "ГЛАВПИВО". А може навіть "ОВИПВАЛГ".