З року в рік Мінагрополітики та Уряд вихваляються збільшенням врожаїв зернових та обсягами експорту цих культур.  Україна постійно хоче когось нагодувати - африканців, азіатів... Але потрібно задати питання цим відомствам - чи задіяні наші селяни у розподілу прибутків від експорту. Таку думку  у коментарі для газети „Вісник Фермер України" висловив народний депутат Вадим Івченко.

Як на їх життя вплинуло те, що країна експортує аграрної продукції на десятки мільярдів доларів? В селах побудували нові дороги чи хоча б відремонтували старі? Налагодили освітлення й водопостачання, відремонтували фельдшерсько-акушерські пункти, школи та садочки? Навряд...

За цифрами росту експорту ми розуміємо, що виробляють і експортують цю продукцію не маленькі фермерські господарства, а 200 великих аграрних компаній. Вони ж отримують експортний ПДВ, мають маленький відсоток по кредитах у західних банках. Вони створюють переробні підприємства. Тобто збагачуються виключно 200 власників агрохолдингів.

Щоправда, варто зазначити, що ці компанії сплачують до українського бюджету податок на прибуток та ПДВ. І тому ніби мають підстави претендувати на певні преференції від влади.

Читайте також: Вcя правда о сенсационном повышении минимальной зарплаты и его последствиях

Аграрний комплекс генерує приблизно 32 % ВВП. 40% валютної виручки, яка надходить до країни, виробляється саме в аграрному секторі. Але, на жаль, структура експорту на сьогодні є переважно сировинною.

За два останні роки експорт продукції рослинництва (а це переважно зерно) зріс з 40 до 51%, а експорт продукції тваринництва, навпаки, зменшився з 7,5% до 6,9%. Після первинної переробки Україна експортує лише 5% борошна. Якщо порівняти, то, наприклад, Казахстан експортує продукцію первинної обробки зернових ( борошно) - у розмірі 56%. А це - додана вартість і робочі місця!

На цьому фоні інші статистичні дані щодо зменшення кількості платників єдиного податку з 27,4 до 20,7 тисяч виглядають досить сумно. Зменшення майже на 7 тисяч платників єдиного податку означає, що люди просто ховаються в тінь від непомірного податкового навантаження, а тіньові оборудки коштів збільшуються.

Прикро, але доводиться констатувати: село вимирає, фермери ховаються в тінь, а країна перетворюється в сировинний додаток. Чи варто цим пишатися?