Російська військова авіація біля берегів Сирії продовжує зазнавати небойових втрат. Цього разу в море впав важкий винищувач Су-33.

Без особливого бажання російське Міністерство оборони підтвердило цей факт, особливо відзначивши, що льотчик катапультувався, його підібрала аварійна команда в морі і його здоров'ю нічого не загрожує. Те, що обійшлося без жертв, правді добре, але цей факт не виключає наступних питань.

У листопаді впав у море винищувач МіГ-29 зі складу авіакрила важкого авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов». У військовому відомстві подію пояснили технічною несправністю, і основний наголос зробили на порятунок льотчика. Всі публікації у пресі зі спробами з'ясувати, що сталося насправді, викликали різке невдоволення військових чиновників. Тепер з'явилася інформація, що не двигуни відмовили в літака, а на палубі під час посадки виникли проблеми з авіафінішером.

Цивільні літаки перед посадкою вирівнюють машину практично паралельно поверхні. На авіаносець літак сідає під кутом 4 градуси на значній швидкості. Кут посадки має велике значення, оскільки серйозно збільшує навантаження на пілота при гальмуванні.

На перших метрах палуби літак спеціальним гаком (гаком) ає зачепитися за трос і відразу скинути швидкість. Це найвідповідальніший момент, бо в разі проблем знову розігнати літак немає можливості, оскільки довжина палуби мала.

Як тепер з'ясовується, у МіГ-29 була проблема із тросом. З трьох літаків, що сідали, другий порвав трос, й усунути цю проблему швидко не вдалося. Через конструктивні проблеми крейсера винищувачі злітають з нього з малим запасом пального. Третій його повністю використав і просто впав у море, через те, що здійснити посадку на корабель не міг технічно.

Тоді в Міністерстві оборони про це не говорили, але тепер довелося підтвердити, що як МіГ-29, так і Су-33 впали в море з однієї й тієї самої причини.

Авіафінішер складається з гідравлічного гальма, яке через систему блоків з'єднане з приймальним тросом. Пристрій не простий і дуже відповідальний. Проте з ним виникають проблеми.

Не можна виключити виробничий брак. Роботи з ремонту та модернізації «Адмірала Кузнєцова» велися на 35-му судноремонтному заводі (СРЗ) в Мурманську. 2013 року прокуратура з'ясувала, що під час проведення робіт на крейсері використовувалися контрафактні деталі. Тоді в офіційному повідомленні прокуратури Мурманської області було сказано, що «В результаті незаконних дій керівництва СРЗ № 35 не було виконано у встановлені державними контрактами терміни ремонтно-відновлювальні робіти на важкому авіаносному крейсері «Адмірал Кузнєцов». Було встановлено також факти монтажу на корабель контрафактного обладнання на суму майже 5,5 млн рублів». Було порушено кримінальні справи. Справа щодо невеликої величини зазначеної суми. Шпилька випаде і з літаком може статися аварія. Як відомо, втратили царство через відсутність цвяха у коваля.

Хоча офіційні представники російського Міністерства оборони стверджують, що польоти літаків із крейсера «Адмірал Кузнєцов» тривають за планом, у цьому є великі сумніви. Друга втрата літака за місяць дає підстави вважати, що з авіафінішером проблеми не тільки заводські, а й експлуатаційні. Ось чому літаки з крейсера перебазовуються на сушу на авіабазу Хмеймім. Журнал Jane`s Defence Weekly опублікував знімок авіабази, зроблений із супутника SPOT компанії Airbus Defence and Space. На ньому досить чітко видно морські Су-33 та МіГ-29. Загалом буде переведено близько восьми Су і два МіГ.

Технічні проблеми важкого авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов» мають цілком чітке військово-стратегічне та політичне значення.

По-перше. Демонстрація прапора й відсилання групи кораблів до східної частини Середземного моря своєї мети не досягла. Російський флот показав свою технічну відсталість і нездатність вести справжні бойові дії. Навіть із противником, що не володіє ні авіацією, ні засобами ППО.

По-друге. Російський оборонний комплекс не в змозі виробляти техніку високого рівня. Як писав військовий оглядач журналу The New Times Олександр Гольц, «Катастрофи на «Кузнєцові», нескінченні зриви у випробуваннях стратегічної ракети «Булава», падіння «Протонів» - явища одного штибу. Вони свідчать, що зникла культура виробництва та обслуговування складної техніки. І залишається лише здогадуватися, що в разі потреби зможе злетіти або вистрілити з тих гір зброї, які було зроблено останніми роками».

По-третє. У Кремля залишився один військово-стратегічний козир - ядерна зброя. При цьому її небезпека посилюється навіть не погрозою застосування, у що ніхто не вірить, а можливістю якоїсь техногенної катастрофи. Адже чекали ж чогось подібного з димлячим «Кузнєцовим». До речі, ще один фактор. Димлячі труби створюють демаскуючий ефект, чого моряки усіх часів і народів намагалися всіляко уникати. Таке враження, що крейсер будували не для ведення військових дій, а вирішення якихось інших, але не бойових завдань.

По-четверте. Всі ці ігри з авіаносної групою влетіли в копієчку. Ремонт авіафінішерів на «Кузнєцові» обійшовся у 40,5 млн рублів. Тепер його знову потрібно проводити. Два втрачених літака коштували 2 млрд рублів. Це близько 5% того, що отримає Крим у вигляді допомоги з федерального бюджету. І це ще не кінець. Адже треба ще доплисти до рідних берегів, стати на ремонт і чергову модернізацію.

По-п'яте. Все, що відбувається з російським флотом біля берегів Сирії особливо об'ємно виглядає на тлі істотної модернізації американського флоту, яку планує розпочати новий президент Трамп. Зокрема, йдеться про будівництво 4-5 багатоцільових атомних авіаносців США типу «Джеральд Р. Форд». Вони являють собою поліпшену версію авіаносців типу «Німіц».

Вартість кожного корабля становить $ 10 млрд Це дві третини російського військового бюджету. Ще буде американський флот оснащуватися новітніми типами крейсерів, есмінцями та підводними човнами четвертого покоління.

Й усій цій армаді Росія збирається протиставити димлячий крейсер «Адмірал Кузнєцов» та літаки що насилу сідають на його палубу.

По-шосте. Кремль спробував залякати Захід і свого домігся. Тепер не тільки США замислилися над своєю обороною, але й Європа. І там теж вміють робити першокласну зброю. За даними шведського інституту SIPRI, на США та західноєвропейські країни припадає чотири п'ятих обсягу світової торгівлі зброєю. І Росія з її таким оборонним комплексом насправді сподівається виграти у Заходу перегони озброєнь. У Кремлі дійсно у це вірять?

Якщо не сподівалися залякати Захід, то навіщо всі ці ігрища в кораблики й літачки біля далеких берегів. Чекали приходу Марін Ле Пен та подібних до неї. Голосування в Австрії показало примарність таких надій і розрахунків.