Населення, яке сплачує частину коштів за житлово-комунальні послуги самостійно, а решту - за рахунок пільг і субсидій, навіть не підозрює, що це спонсорство відбувається в борг. 

Кошти, які держава нібито сплачує за малозабезпечених громадян, непогано виглядають лише у квитанціях і в статистиці соцзабезів. А фізичними грошима постачальники послуг отримують відшкодування пільг і субсидій 2 рази на рік невеликими порціями і дуже «заднім» числом. Таким чином, ці 20-40% від загального обсягу щомісячних нарахувань населенню є стабільно неоплаченими вчасно. У споживача совість чиста, він навіть переконаний, що за нього переплачено, бо лічильник «накрутив» менше, ніж дали в субсидії. А у виконавця послуг накопичується борг з туманними перспективами погашення.

Читайте також: Битва за субсидію: виграє той, хто поінформований

За таких обставин у грудні столичне Київенерго відключило 5 багатоповерхівок від гарячої води. За три дні перемовин і гарантійних листів послугу відновили. Щоб зняти напругу серед споживачів, ми погасили частину субсидійного боргу за теплову енергію, не розрахувавшись з іншими партнерами.

Це все відбулося, коли рівень платіжної дисципліни серед населення різко знизився через платіжки за опалення. Але тепловики продовжують танці з бубнами, і не факт, що перед Різдвом знову не підуть в наступ. 

На цьому етапі з'являється чітке переконання, що публічно задеклароване зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених держава закулісно переносить на постачальників комунальних послуг. Напевне,урядовці гадають, що ми можемо зачекати і працювати на засадах доброчинності, навіть коли рахунки арештують, а суди випишуть штрафи і пеню.

Читайте також: У чому хибність субсидій на газ та опалення

У таких умовах важко створювати конкурентний ринок, пропонувати споживачам кращі умови, чинити опір монополістам-виробникам. Ми витрачаємо сили, щоб примусити державні інституції дотримуватися законів і матеріально підкріпити пільги і субсидії, а мали б разом продукувати якісні комунальні послуги.