Хочу поділитись своїм дворічним досвідом - досвідом людини, яка до цього ніколи не займалась політикою, і якій за ці два роки довелось кардинально змінити своє життя, пише у блозі на сайті "Новое время" народний депутат Олексій Рябоконь.

З огляду на процеси, які відбуваються в українському політикумі, вірогідність проведення дострокових парламентських виборів зараз як ніколи висока. Втім, навіть якщо не буде позачергових - все одно будуть чергові за пару років. Я хочу вірити, що нова генерація українських політиків в різних політичних силах готова брати на себе відповідальність, йти до влади і працювати на благо країни - як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях.

Звертаюсь до тих, хто вже поставив собі за мету вперше обратись до Верховної Ради. Вам буде важко - знаю по собі. Тому хочу поділитись  дворічним досвідом - досвідом людини, яка до цього ніколи не займалась політикою, і якій за ці два роки довелось кардинально змінити своє життя.

Пропоную свої 10 порад для майбутніх українських політиків. Ці поради будуть корисні для тих, хто планує зайняти проактивну позицію, розробляти закони, займатись публічною політикою і парламентською дипломатією, а не просто лобіювати один рядок в бюджеті для свого округу або підприємства.

1. Команда.

Її треба збирати та згуртовувати вже зараз. Раджу не розраховувати на родичів та не працювати з близькими друзями у прямому підпорядкуванні. Ви зможете найняти людей, які будуть постійно знаходитись в офісі народного депутата та допомагати вирішувати тисячі справ одночасно - від юридичного супроводу і звернень громадян, до роботи з медіа та роботи в регіонах.

Кваліфікований юрист в столиці коштує дорого, офіційний фонд помічників дозволить вам найняти або одного "універсала", який буде займатись юридичним супроводом вашої діяльності, або двох-трьох людей які тільки починають свою кар'єру. Тут в нагоді стануть помічники депутатів, які не переобрались або різні школи помічників народного депутата, які зараз дуже популярні. Нещодавно мені довелось провести 100 інтерв'ю протягом одного місяця, поки я не знайшов оптимальну кандидатуру на вакансію свого помічника.

Читайте також: Чому в Україні - дефіцит майбутнього

2. Іноземні мови.

Вчіть їх, або повторюйте те, що вчили в університеті. Парламентська дипломатія збагатить ваш кругозір і допоможе у політичній кар'єрі. До того ж, це збереже вас від неприємних відчуттів, коли ви єдина людина на публічних заходах, котра вдягає навушник з синхронним перекладом, в той час як всі ваші колеги вільно спілкуються англійською.

Дуже важко сформувати особисті контакти з іноземними політиками, користуючись перекладачем. А це - втрата особистих переваг. Впевнений, що в наступному парламенті буде ще більше людей зі знанням іноземних мов, і у вас ще є можливість стати одним з них.

3. Соцмережі.

Якщо ви бачите себе в політиці, вже зараз почніть користуватися соцмережами. Особисте ведення Facebook - це ознака гарних манер, нікому не цікави лонгріди вашого прес-секретаря. Навчиться правильно користуватись Twitter і отримаєте додаткові можливості для комунікації та донесення власних поглядів.

Також приведіть свої профілі в соціальних мережах у відповідність до майбутнього статусу вже сьогодні. Всі ми люди, і в усіх є фотографії з вечірок та з приватного життя, однак чи хочете ви, щоб на ефірах вам задавали компрометуючі запитання? Чи хочете ви, щоб ваші приватні фотографії гуляли по інтернету і збирали негативні коментарі? Потурбуйтесь вже зараз про те, щоб ви гідно представляли державу і носили звання народного депутата.

Подумайте також, чи захищений приватний простір ваших друзів, рідних, дітей. Їх фотографії та статуси також будуть ретельно відслідковуватись, і не завжди у добрих намірах.

4. Визначайтесь зі справою, яку можете робити найкраще.

Політика - це многогранна справа, але вас будуть оцінювати колеги та виборці по якості роботи в вашому комітеті. В нас і зараз є "зіцголови", які за політичною квотою очолюють комітети, але депутати все прекрасно розуміють і віддають перевагу співпраці з більш професійними заступниками та членами комітету.

Дослідить діяльність всіх комітетів та підкомітетів Верховної Ради й заздалегідь визначте ту сферу, яка вам цікава і в якій ви є професіоналом. Ви вже маєте бути фахівцем в цій галузі, оскільки, прийшовши в Раду, ви повинні будете працювати й вдосконалювати законодавство, а не вчитись.

Диявол криється в деталях: майже 80% часу на аналіз законопроекту ти можеш витратити, щоб знайти корупційну "годівничку", лобістську поправку або схему збагачення.

Читайте також: Діти, виховані в дусі патріотизму - це майбутнє України

5. Формуйте свою репутацію.

В Раді є когорта депутатів, підпис яких - це своєрідний "знак якості". Не важлива їх політична приналежність - важливі їх професійні якості та репутація, про яку вони постійно дбають. Всі знають, що вони ніколи не підпишуть та не будуть лобіювати законопроект, якщо хоча б на йоту в ньому сумніваються. Так, вони довго вичитують документи, але саме завдяки цьому їх думці довіряють і на них орієнтуються.

Теж саме й з голосуванням - це ваш голос, і, як кажуть більш досвідчені колеги, вам люди будуть і за п'ять, і за десять років згадувати ваше "за" або "проти". Люди все бачать і аналізують. Наприклад, моїм колегам-мажоритарникам телефонують і пишуть виборці, з запитаннями, чому саме так проголосувала людина, за яку вони віддали свій голос. Тому ваша репутація матиме величезне значення.

6. Вчіться на чужих помилках.

Своїх ви також наробите, але хай це будуть нові помилки - безглуздо повторювати ті, яких можна уникнути.

В цьому скликанні склад Ради оновився на 56%, але, на жаль, не кожен з цих нових депутатів зумів пройти випробування "вогнем, водою та мідними трубами". Хтось скомпрометував себе коштовними придбаннями та електронними деклараціями, хтось - корупційними скандалами, а хтось просто загубився серед більш гідних колег. Не повторюйте їх помилок і вчиться вже зараз, що робити, і що не робити ні в якому разі. Країна повинна еволюціонувати, а не наступати постійно на ті ж самі граблі.

7. Співпраця зі ЗМІ та громадськими організаціями.

ЗМІ, громадянське суспільство, профспілки, експерти, волонтерські рухи, вітчизняні та міжнародні організації - це ті інституції, без взаємодії з якими не може бути відкритої та прозорої політики. Вони представлені людьми, які щиро прагнуть змін в країні. Якщо ви допомагатимете їм - вони допомагатимуть вам, а разом ви допомагатимете Україні.

Але треба бути пильними й вміти відділяти "зерна від плевел": експертів від псевдоекспертів, громадських активістів від тих, хто насправді прагне стати політиком, громадянське суспільство від грантоїдів, головна мета яких - отримати наступний грант, професійних політологів від штатних пропагандистів.

8. Електронна декларація та корупція.

Це серйозно, складно та навіть небезпечно - повністю відкрити фінансову інформацію про себе і свою родину. Це було зроблено навмисно, щоб вичавити з політики та демотивувати обиратись нечесних бізнесменів, корупціонерів та осіб, які не можуть довести джерело своїх статків. Однак ціна помилки й для інших людей занадто висока - репутація, довіра, зайві проблеми з правоохоронними органами. Ліс рубають - тріски летять, тому раджу вам зі всією прискіпливістю віднестись до декларування статків.

Кота в мішку не сховаєш - всі ваші секрети будуть знайдені журналістами чи "злиті" вашими ж колегами. Якщо ви йдете до влади, щоб брати хабарі та заробляти, то наступного ж дня вся країна знатиме про ваші пожежні машини, про те, як ви намагаєтесь підкупити суддів, чи лобіювати інтереси олігархів. Час таких депутатів вже скінчився: хочете заробляти - йдіть у бізнес.

9. Говоріть серцем і не брешіть.

Це не просто ліричний оборот - це найцінніша порада, яку я отримав від своїх більш досвідчених колег. Щойно ви станете політиком - до вас одразу почнуть ставитись  з недовірою, тому що влада надто довго знущалась з українців. Єдиний можливий шлях - "говорити серцем", щиро, так, як ви відчуваєте. Ця відвертість дозволить вам не боятися дивитись в очі людям як з екрану телевізора, так і на особистих зустрічах.

Люди відчувають брехню. Як часто в залі Верховної Ради депутати виходять на трибуну і так показово починає "любити народ"! А ти відчуваєш нещирість і так і хочеш сказати - не вірю, тому що розумієш, що він вийшов піаритися.

Для мене показник якості спікера - це реакція зали Верховної Ради. Цього не побачиш в трансляції каналу Рада, але найвищий пілотаж - коли більшість депутатів замовкає, щоб почути, що ти скажеш з трибуни, коли ти бачиш очі колег, якім цікава твоя інформація.

Читайте також: Укранці приречені на добре майбутнє

10. Любіть людей.

Якщо ви любите себе у владі - не йдіть в політику.

Якщо ви любите гроші - я вже писав вище - йдіть у бізнес.

Якщо ви не любите людей - не обирайтеся в парламент.

За 25 років в Україні було досхочу таких політиків, і ми бачимо, до чого призвело їх врядування. Тільки якщо ви щиро любите людей і готові віддавати весь свій час служінню їм - тільки тоді посада народного депутата для вас. Сьогодні країні не вистачає саме таких людей.