Візит Джозефа Байдена до України надзвичайно символічний. Уперше в статусі віце-президента США Байден прибув до Києва у липні 2009 року. Восьмирічний цикл нагадує своєрідне ходіння по зачарованому колу.

Вісім років тому Байден відвідав Україну на тлі намагань Вашингтона і Москви перезавантажити відносини, на тлі страхів Києва, Тбілісі, та і всього нашого регіону щодо того, що менші сусіди Росії стануть розмінною монетою пожвавленого діалогу двох країн. Це була, до того ж, перша річниця агресії Росії проти Грузії. Таким було тло міжнародне.

Для локального рівня було характерне тотальне розчарування українців, провалена Помаранчева революція, президент із рівнем довіри, близьким до нуля. Українське керівництво фактично опинилося в міжнародній ізоляції - західні лідери не дуже воліли домовлятися з лідером, від якого вже нічого не залежало. Тому візит Байдена був непересічною подією. Хоча і залишався гіркий осад - до Москви тоді поїхав із візитом президент Сполучених Штатів Барак Обама.

Читайте также: Навіщо Байден приїздив до України

Байден став другом України з перших місяців свого віце-президентства. Напевно, це була любов із першого погляду. Україна - його особистий виклик. Україна - його пріоритет у міжнародних справах. Байден настільки емоційно, щиро коментував навколоукраїнські події, що цей тон не давав жодних сумнівів - він усім серцем переживає за державу, яка обрала шлях свободи і демократії; яка долає численні перешкоди, аби досягнути успіху. Часом його заяви були, як кажуть, «на межі»; хтось міг би навіть назвати їх втручанням у внутрішні справи. Проте Байден міг дозволити собі таку риторику. Він не відчував Україну чужою, він співпереживав українцям не менше, ніж, можливо, своїм співвітчизникам. Зрештою, його заклики боротися з корупцією - це питання далеко не внутрішнє: тотальна корумпованість і знесилила Україну, дозволила сильнішому сусіду скористатися з такої слабкості.

Що змінилося через вісім років від першого візиту Байдена? Новий президент заявляє про необхідність знову домовитися з Москвою. Україна переживає, що може стати розмінною монетою таких прагнень. Українці глибоко розчаровані - тільки цього разу не лише своєю владою, але і рівнем підтримки міжнародних партнерів. Візит Байдена ніби повертає нас у ту точку на колі, в якій ми перебували вісім років тому.

Без сумніву, краще було б, аби такі враження виявилися хибними. Зрештою, кандидати на ключові посади в США досить чітко заявили про те, що Вашингтон має ще сильніше підтримувати Україну. Однак цього разу важливо, аби сама Україна припинила ходити по цьому зачарованому колу. І тут слід дослухатися до своїх закордонних друзів, аби не довелося вкотре червоніти через критичні заяви про всюдисущу корупцію. В України, напевно, і вибору іншого немає: або вона стає історією успіху, або чутки про якісь домовленості поза спиною українців, на жаль, можуть виявитися не чутками.

Читайте также: Radio Free Europe: Байден призвал мир объединиться в противостоянии российской агрессии