Грядущие пенсионные изменения в эфире радиостанции "Голос Столицы" проанализировала эксперт по вопросам пенсионной системы "Реанимационного пакета реформ" Галина Третьякова. 

Можна стверджувати, що реальний старт реформі вже дали?

- Я б сказала, що це пріоретизація пенсійної реформи безпосередньо політиком, прем'єром. Але не більше. Тому що за загальними словами, що система буде справедлива, і що ми дійсно і конкретно щось зробимо, я відчуваю, що прем'єр каже: я і уряд - ми зробимо систему справедливою.

Але в який спосіб і в який механізм, цього ми ще не почули. Тому можна сказати, що в цьому випадку прем'єр взяв на себе відповідальність за проведення пенсійної реформи і за перетворення її у якийсь справедливий механізм. В який спосіб це буде провадитися, будемо дивитися далі.

Тобто принаймні якісь передумови для зміни пенсійної системи вже закладені?

 - Будь-яка реформа коштує грошей. Ми провели або проводимо три реформи: ми перезавантажили Національну поліцію, ми очистили і перезавантажуємо банківську систему і ми робимо реформу системи охорони здоров'я. Якщо подивитися на будь-яку з цих реформ, вона вимагає грошей в державному бюджеті. Таким чином, якщо ми будемо пріорітизувати пенсійну реформу, то перший дзвіночок, що ми будемо щось там робити, це те, що в державному бюджеті на цю реформу буде передбачений якийсь розмір грошей.

Поки що на 2017 рік така реформа в державному бюджеті не закладена. Таким чином, якщо провадити дійсно пенсійну реформу, то ми мали б почути, що уряд виходить з ініціативою зміни до державного бюджету в частині пріоретизації пенсійної реформи. Водночас у державному бюджеті заплановано вдвічі підвищити мінімальний розмір мінімальної пенсії в цьому році. Але більшого в державний бюджет не закладено, на жаль.

Які зміни ми можемо побачити вже цього року?

- Якщо держава, наприклад, захоче все ж таки прийняти законопроект №4608, то там є запровадження другого рівня, бо справедливою і диверсифікованою, і персоніфікованою ця система може бути тільки тоді, коли в Україні запрацюють всі три рівні пенсійного забезпечення. Коли буде захист накопичень пенсійних, якщо українець сам собі щось накопичує.

Коли буде захист і якийсь примус роботодавця відраховувати також на власні рахунки українців, це так званий другий рівень. І коли в солідарному рівні буде наведено лад і будуть знайдені компенсатори для того, щоб не вимагали якогось дотування з державного бюджету. Оці три колони, по кожній з них має бути реформаторські заходи якісь.

Якщо ж уряд буда казати: я - уряд, держава - забезпечую справедливу систему, то без приватного сектору в частині накопичень провести структурну реформу пенсійну не вважається за можливе.

Солідарний рівень буде тільки погіршуватися, бо покращення в солідарному рівні 100% пов'язане зі збільшенням пресу на працююче населення. Я маю на увазі фіскальний прес.

Тобто говорити, на які зміни чекати майбутнім пенсіонерам, ми поки що не можемо?

- Не можемо. Треба чекати затвердження якогось документу урядом. І якщо він буде мати підключення фінансової системи до пенсійного забезпечення, то треба навести мости з ними і поспілкуватися з фінансовою системою.

Якщо ж з фінансовою системою спілкування в уряду не буде, то тоді це не реформа, це тоді косметика і наведення ладу в першому солідарному рівні, але жодних змін структурних в цьому разі не буде. Ще один сигнал, що уряд буде цим займатися, це початок консультацій з приватним бізнесом, який саме безпосередньо і має займатися пенсійним забезпеченням громадян.

Раніше уряд вже оприлюднив основні положення пенсійної реформи. Чи будуть якісь вноситись зміни?

- Уряд нічого не оприлюднював. Були на урядовому порталі думки міністра соціальної політики, але вони не стосувалися реформування системи. Вони стосувалися пошуку компенсатора для ПФ, йшли звинувачування на працююче населення і на підприємців в тому, що вони не наповнюють фонд, таким чином не виконують свій борг перед поколіннями людей, які сьогодні на пенсії. Мені здається, що це неправильні акценти. Саме працююче населення сьогодні створює державний бюджет, відраховує податки, ЄСВ. І таким чином йшло лише збільшення навантаження на працюючих і на бізнес.