А ось весела історія, що сталась зі мною сьогодні в Мінську. Близько другої ночі до мене в готельний номер нагрянув міліцейський патруль - серйозний і зосереджений. Нічого не пояснюючи, доправили до відділення, почали пробивати по базі, нічого не знайшли. Задзвонили до кгб. Там їм порадили їхати до іншого відділення, Ленінського. В Ленінському знову пробивали по базі, врешті, пояснили - виявляється, мені ще 2015-го заборонено в'їзд на територію РФ (яка прикрість) із формулюванням "за причастность к террористической деятельности".

А оскільки Білорусь та Казахстан знаходяться із РФ в одній візовій зоні (не пощастило), то заборона автоматично переходить і до Білорусі з Казахстаном. І якщо неможливість потрапити в Казахстан я ще якось переживу, то за Білорусь прикро. Ночувати довелось у камері. На ранок довго писали пояснювальні, розпитували про тероризм. Зрештою, поставили штамп про заборону в'їзду до Білорусі на невизначений термін.

Читайте також: "Многие семьи расколоты: жена - за Украину, муж - против", - Жадан

І ось що я думаю. Дорогі друзі з МЗС та посольства України в Білорусі, це ж неправильно, коли українських поетів арештовують без пояснення й тримають у камері без причини? Правильно ж? Може якось відреагуєте? Давайте, скажімо, розірвемо з ними дипломатичні стосунки. Або оголосимо їм Хрестовий похід. Будь-ласочка.

Сергій ЖАДАН