Якщо під час війни можна ігнорувати закон про оборону, то чому під час АТО не можна торгувати з терористами?  

Ще не висохло чорнило на списах після війни за те, чи варто президентові виконувати імперативну норму Закону України «Про оборону» й запровадити воєнний стан (тобто, чи варто верховному головнокомандувачу вживати заходи на забезпечення тер. цілісності й суверенітету в зв'язку із зовнішньою агресією), як українці «нічтоже сумняшеся» починають дискутувати про те, чи варто фінансово підтримувати окуповані території разом з терористичними організаціями, які перебувають там на службі в агресора. Власне, дискусія - про доцільність (!) торгівлі (фінансування) з ДНР/ЛНР.

Читайте також: Олігархічний парламент та некомпетентний прем'єр-міністр України

У травні 2014 року ГПУ офіційно визнала «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями. У вересні 2014 року на зустрічі з генеральним секретарем Amnesty International Генпрокурор Віталій Ярема закликав світову спільноту приєднатися до України й визнати «Д/ЛНР» терористичними організаціями.

Кримінальний кодекс України. Ст. Стаття 258-5. Фінансування тероризму:

«Фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації)... (ч. 3) вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.»

За словами когось із урядовців, підприємства на території Д/ЛНР заплатили в бюджет України за роки окупації 31 млрд гривень.

Економісти твердять, що, у такому разі, в бюджет визнаних ГПУ терористичних організацій цими підприємствами мало б бути перераховано біля 60 млрд гривень. Це навіть без морального, правового, політичного й безпекового аспекту ситуації.

Проте влада, очолювана одним відомим ще з 90-х «придністровським контрабандистом» (він УСЕ відправляв тудою, без митних зборів, через ПНР) таки намагається «дискутувати» - доцільно виконувати закон, чи не доцільно? І це один із наслідків інфантилізму й правового нігілізму частини громадян, котрі вже повелися й «подискутували», а варто, взагалі, виконувати Закон Про оборону, чи ні? Бо якби було виконано отой «некомфортний» закон, та вчасно, то зараз би питань, влада якої держави перебуває на Банковій, що вона там робить, і чи вона, взагалі, влада у правовому сенсі, не виникало б.

Тепер ще зрозуміліше, чому так знавісніло і вперто ПОП пхав на посаду генпрокурора Ю.Луценка. А якщо той ще й закрив кримінальну справу проти ватажків Д/ЛНР через підозру в організації терористичної організації, то матиме гарантований обвинувальний вирок. Потім і, можливо, заочно. А якщо не закрив, то по ч.3 ст. 258-5 ККУ муситимуть сісти десятки високопоставлених урядовців. Незнання закону або виконання злочинних розпоряджень вину підсудного не пом'якшують.

Читайте також: Антинародний режим і що з ним робити?

Ця афера напевно що ввійде в підручники країн світу про організовану злочинність. Унікальність нашої ситуації в тому, що скрізь із мафією боролася держава, а тут - мафія є вищим ешелоном влади на чолі з президентом. Державні органи влади - організовані злочинні угруповання, які нагорі, на Банковій, зав'язані на одну голову товстого спрута. А «правоохоронні органи», включно з «антикорупційними», захищають це ОЗУ. Задзеркалля або світ навиворіт.

Порошенко-Луценко-Кононенко-Гройсман... близькі сім'ями. Італійською це - Ma fia. У них є своя справа. Італійською це - Cosa nostra. А от з комісаром Катані у нас не складається. Хоч скільки їм не плати, і хоч які дорогі шкарпетки їхньому «спецназу» не купуй. Війна з ядерним агресором може виявитися простою задачкою, порівняно з тим, коли наполовину інфантильному суспільству, що впадає в обговорення «доцільності» виконання чиновниками Закону Про оборону, доведеться поборотися з ОЗУ «Держава».