Рецепт зміни влади в Україні - мільйон більш-менш рішучих і терплячих громадян у середмісті й сяка-така організація їхнього побуту.

Проходили двічі. Проте й зміна влади не може бути самоціллю (теж проходили двічі). Система, в основу якої закладено "негативний відбір" по вертикалі, де більшість електорату споживає бачення світу винятково у світлі головних учасників і власників Системи, і де виховання-освіта гарантує здебільшого невисокий рівень загального розвитку громадян, не може бути усунена зсередини. Хоч як би нам цього не хотілося.

Читайте також: Стратегія громади у війні з Росією та у внутрішній антиолігархічній війні

Остання зміна влади відбулася за схемою: "Козаки вигнали пана, а "некозаки" обрали підпанка". Щось би змінилося, якби "ще раз"?

Напевне, ні. Але, може, саме отака (можливо, брутальна й насильницька, із жертавами з боку Системи) зміна влади врешті-решт і призвела б до ситуації, коли в центрі Києва постійно перебувала б якась (озброєна?) Січ, що усувала б кожну владу, що краде, бреше й не виконує функц. обов"язки. Збереження ж сьогоднішного "пробачального" з боку громади формату неминуче призведе до втрати тер. цілісності, суверенітету, бідності-вимирання й можливості нації жити у власних кордонах і за власними законами.

Скільки вже країн висунули претензії до нашої держави з вимогою зміни національних законів чи навіть Конституції? І всі - члени ООН, суб"єкти міжнародного права... І це ж лише "пробні каміння". Нас уже розглядають як об"єкт експансії, недопечений пиріг який треба й собі встигнути поділити.

Інший варіант - зовнішнє адміністрування. Шляхи його забезпечення: 1) конституційний (добровільний) - через передачу головних урядових та ін. повноважень міжнародній організації; 2) поразка у війні (капітуляція). До першого ми "не доростемо", бо пихА, Система й Росія не дадуть ( і, хтозна, чкільки нам тоді "ножів у спину" вставлять). А другий ефективно забезпечується лідерами Системи, цементом якої є ma fia й cosa nostra. Проте, на відміну від відомої ситуації в Італії, у нашій системі відсутні патріотизм, певна відповідальність за землю, яка дає, і сміливість.

Читайте також: Чи була, чи є і чи буде революція в Україні?

Крім того, з огляду на найбільшу загрозу для влади, - високий освітній рівень і об"єктивну поінформованість населення, - українству слід очікувати саме на масовані заходи влади в області якихось рухів у області освіти, дезінформації та цензури, на жорстку реакція на масові зібрання, недопущення володіння громадянами зброї. Як це робилося в СРСР і тепер - у РФ, союзнику Системи, за визначенням.

Отже, у нас проблема не з владою (її можна міняти), а з "некозаками", які потім масово з'являються на історичній арені, йдуть на виборчі дільниці й виявляють "волю". А вирішення проблеми без її означення - неможливо, за визначеням.