Напередодні в ПАТ «Укртрансгаз» повідомили, що споживання газу Україною зменшилося на 4%. Погоджуюся - у відсотковому співвідношенні небагато, проте фактично це на 1 мільярд кубометрів менше порівняно з минулим роком. Так, влада одразу ж скаже, що це позитивно для української економіки, ми «стаємо енергонезалежними» і «переходимо на альтернативні джерела енергії».

Ці фрази могли бути гарними і викликали б гордість, але... насправді це не так - мільйони сімей через непідйомну ціну на газ просто скрутили свої газові котли до мінімуму, мовляв краще, щоб в домівках було прохолодніше, аніж віддавати за тепло тисячі гривень, які насправді потрапляють у кишені чиновників та олігархів.

Читайте також: Чи була, чи є і чи буде революція в Україні?

Тарифи необґрунтовані, бо для прикладу, в окупованому Донецьку за кубометр «блакитного палива» населення платить 80 копійок, а ми - 6 гривень 87 копійок. Погодьтесь, що ціна нашої псевдонезалежності у енергетичній сфері доволі висока. І напрошується доволі логічне запитання: чи не є це черговим способом української влади нажитися на гаманцях пересічних українців, як це було і залишається з так званою схемою закупівлі антрациту «Роттердам+»?

Минулого року чиновники впроваджували у побут українців нові суми, які доведеться платити за газ і переконували нас усіх, що в ціну також закладають витрати на розвиток газовидобувної галузі в Україні. Але, на превеликий жаль, за цей час ПАТ «Укргазвидобування» наростило видобуток лише на 100 мільйонів кубометрів. Тут я погоджуюся з експертом Олександром Трохимцем, який підрахував, що ми купуємо власний газ у 63 рази дорожче від світової ціни...

Українські чиновники продовжують цинічно використовувати своїх громадян у намаганні збагатитися, а при владі, на жаль, немає фахових економістів, які змогли б вивести країну із затяжної кризи. Впродовж трьох років ще не вирішено десятки питань, які є насправді величезною перешкодою на шляху до справжньої енергонезалежності...

В країні так і не запропонували якісної програми з енергозбереження, утеплення будинків, тепломагістралей, модернізації котелень. Цей процес відбувається хаотично і, на жаль, споживачі цього не відчувають. В країні більшає газових шахраїв, які сидять у своїх кабінетах, вигадують зарозумілі схеми і мріють про отримання зиску, а найгірше, що таки отримують його.

Читайте також: Предприятия Ахметова более 20 лет выступали главным тормозом экономического развития Украины

Ще одне болюче питання - якість газу, за який ми платимо. Неодноразово чув нарікання, що в газ, який постачають до наших осель, щось домішують: хтось стверджує, що доводиться опалювати безперестанку свої будинки чи квартири, але не вдається отримати бажаної тепловіддачі, хтось говорить нарікає на те, що зараз значно більше часу доводиться витрачати на приготування їжі. Отже газ горить, лічильники «мотають», а тепла немає.

Споживачі, особливо із сільської місцевості, вважають, що через неякісний газ швидко виходять із ладу імпортні котли, які дуже чутливі до різних домішок. І дійсно, якщо у Західній Європі газ доводять до потрібного стану спеціальною очисткою, то в Україні його не чистять, або ж навіть навпаки.... Як результат - лічильники враховують лише об'єм, а не якість, тому населення платить за брудний газ, який ледь горить стільки, скільки коштує газ найвищої категорії... До прикладу, в сусідній Польщі у платіжках вказують об'єм спожитого газу та його теплотворність і власне від цього нараховують суми.

Тож, на кого працює нинішній Кабінет міністрів? На кого працює уся владна верхівка? На українців, як воно би мало бути в ідеалі, чи на власні гаманці, як воно, на жаль, виходить найчастіше, коли владу віддають у руки непрофесіоналам.