3 березня 1940 у Львові відбулася одна з перших збройних сутичок ОУН із НКВД, унаслідок якої загинули двоє підпільників, а ще один, поранений у ногу, із сестрою зумів утекти. Із боку енкаведистів важко поранений начальник паспортного стола управління "рабочє-крестьянской" міліції.

Володимир Ґошко-"Вовк" ("Вовк"; 04.05.1919, село Великі Фільварки, тепер частина міста Бродів Львівської області – 03.03.1940, Львів). Закінчив Бродівську гімназію (1937), належав до підпільного Пласту - курінь старших пластунів "Чорноморці". Студент механічного факультету Львівської політехніки. Повітовий провідник ОУН Брідщини (1939), керівник військової розвідки крайової екзекутиви ОУН Західних українських земель (1939-1940)

Читайте також: Як українські повстанці здійснили успішну засідку на опергрупу енкаведистів

Це сталося на вулиці Канівській, 11/1. Полеглими були обласний провідник Львівщини, студент політехніки Степан Олійник-"Орест" і керівник військової розвідки крайової екзекутиви ОУН Володимир Ґошко-"Вовк" (на фото). Втекти вдалося Василеві Ільківу та його сестрі Олені. Ще того року вона була заарештована і репресована.

Василь Ільків ("Горинь"; 1921, село Хватів Буського району Львівської області – 14.03.1946, біля села Підгороддя Рогатинського району Івано-Франківської області). Районний провідник ОУН, після поранення 1940 року переховувався в Коломиї, а згодом на території, окупованій німцями. Від початку 1942 працював у протинімецькому підпіллі ОУН у Києві, утримуючи зв'язкову квартиру на вулиці Золотоворітській, 2, кв.13. Легально працював у тюрмі. За націоналістичну працю ув'язнений нацистами, втік з Київського концтабору і повернувся на Галичину.

Посвідка закінчення підстаршинської школи "Лісові чорти" за підписом Василя Ільківа-"Гориня"

Читайте також: Історія однієї підпільної друкарні: зброєю українських повстанців було і слово. ФОТО

Підлікувавшись, 1943 року скерований в на Волинь, де закінчив старшинську школу УПА і керував підстаршинською школою. Наступного року знову на Галичині, очолював підстаршинську школу УПА "Лісові чорти" на Бібреччині. Від осені 1944-го  – ад'ютант крайового провідника Західних українських земель і члена Проводу ОУН Романа Кравчука-"Максима". Хорунжий (01.10.1944), поручник (30.06.1945), сотник УПА (22.01.1946); відзначений Срібним Хрестом бойової заслуги І кл. (08.02.1946) та Бронзовим Хрестом бойової заслуги (01.01.1946).