Сьогодні вшановуємо пам'ять загиблих під час Куренівської трагедії 1961 року.

За неофіційними оцінками, внаслідок затоплення Куренівки через бездумні дії чиновників загинуло близько 1500 людей.

Жах, який пережили жителі Києва, важко уявити.

Читайте також: Цієї весни минає 830 років зі дня першої згадки України

"Я сіла в автобус, салон якого був таким переповненим, що мене буквально припечатали до задніх дверей. Проїхавши трохи, автобус застряг навпроти стадіону "Спартак". Вода стала досягати вікон. Водії всіх машин, що застрягли, вибиралися з них і пливли на протилежну сторону до огорожі стадіону. В автобусі стояв страшний крик. Люди усвідомили, що поховані заживо. І раптом все потемніло. На нас йшов вал - суцільна піниста маса якогось сірого кольору. Вал був вищим за будинки й закривав собою небо. Чоловік, котрий стояв попереду мене, на мить ривком розсунув двері й ступив уперед. Я - слідом за ним. Потік збив мене з ніг, але дивом залишившись на поверхні і борсаючись, я дісталася до огорожі стадіону. Коли я піднялася на неї, пролунав вибух - автобус, з якого я кілька секунд тому вибралася, був охоплений полум'ям. Хтось вибив передні двері, але врятувалися тільки жінка й дві дівчинки. У них сильно обгоріло волосся. Решта пасажирів згоріли живцем", - свідчення людини, що вижила.

Читайте також: Як загинув організатор перших збройних груп ОУН на Поліссі

Ця подія має стати пересторогою для влади від прийняття необдуманих рішень, адже за кожним таким - життя людей.

Вічна пам'ять загиблим.