Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 16 березня

Верховна Рада прийняла за основу законопроект про мовні квоти на телебаченні

Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу законопроект №5313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації". За нього проголосували 244 народні депутати. Проект цього закону пропонує встановити на телебаченні обов'язкові квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних телеканалів, 50% – для регіональних, а також 75% державної мови для програм новин на телебаченні.

Нові гарантії, старі застороги. Справжня проблема – у слабкості Заходу

Найважливіше в такій ситуації, що це справа принципу. Українці й грузини боролися за нашу свободу тоді, коли Захід переважно відмахувався від розмов про російську загрозу. Ми в боргу перед ними й маємо шанувати цей борг. Справжня проблема тут аж ніяк не пов'язана з Росією – країною із занепалою посередньою економікою та роздутим військовим сектором. Вона у слабкості Заходу. Ми втратили впевненість у верховенстві права, демократії та життєздатності капіталізму "загального добробуту". Тому такі несміливі, коли йдеться про просування наших цінностей за кордоном і захист їх удома. І тут відкривається величезний простір для нового осмислення.

Якого миру ми прагнемо?

Лукаві "миротворці" – як усередині України, так і за її межами – закликають нас бути сумирними ягнятами. Нам пропонують "мир" ціною капітуляції. Проте пам'ятаймо Франкове: "Супокій – святеє діло в супокійнії часи. Та якщо в часи розбою ти зовеш до супокою – зрадник або трус єси". Світ не любить слабких – ми в цьому теж пересвідчилися. Тому єдиний наш шлях – ставати сильними. Духовно, економічно, збройно. Ми хочемо гідного миру. Ми не хочемо ілюзорного "миру", отриманого взамін за наші національні інтереси, – такий "мир" тільки заохотить ворога до нової агресії.

Із ким насправді воюють російські окупанти й колаборанти

Ситуація із Козловським дуже важлива. Адже доводить, що донецькі колаборанти і російські окупанти не воюють з "карателями" і "фашистами", як переконують увесь світ. Вони воюють із мирними донеччанами, які завинили лише тим, що не поділяють їхніх поглядів. 63-річний викладач, який сидить у в'язниці без будь-якої причини, за надуманими звинуваченнями, – найкращий тому доказ. Саме тому важливо, щоб якомога більше людей у ​​всьому світі дізналося про те, що сталося із Козловським. Щоб його ім'я стало не менш відомим, ніж ім'я Олега Сенцова, який також потрапив в подібну дику ситуацію.

Країні терміново потрібно призначити енергоменеджерів в містах і великих установах – експерт

У розмовах про енергоефективність в будівлях дуже важливо зрозуміти і сприйняти те, що це взагалі не про енергію, а про поведінку людей, які її споживають. Ми говоримо про енергоефективність будівель, але не будівлі споживають енергію, а люди, які в тих будівлях перебувають. На наведених нічних термофото дві будівлі – Мінрегіону і Державної фіскальної служби в час, коли там уже ніхто не працює, й усі пiшли додому. Яскраві плями на фасадах – це відчинені вікна, а відчиненими їх залишають через те, що в будівлі ніхто не займається аналізом споживання.

Права споживача: адвокат звернула увагу на сім найважливіших моментів

Кожен щодня споживає величезну кількість найрізноманітніших товарів та послуг, які інколи мають принципове значення для визначення подальшої якості нашого життя та здоров'я. Надзвичайно важливо, щоб якість надаваних виробниками, продавцями, виконавцями товарів і послуг відповідала вставленим нормативам та стандартам, а також, щоб усі учасники цих правовідносин правильно використовували свої права та виконували передбачені законодавством обов'язки. Спробуємо проаналізувати, які права має споживач у найрозповсюдженіших життєвих ситуаціях.

"Без официальних бумаг рисовать нельзя!" Музей суворого режиму

Ми мали це запідозрити, ще коли зайшли до музею природи Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Тьотки сиділи рядочком на стільчиках і сказали: "Приходите завтра!" Оскільки до закриття залишалось ще дві години, нам дозволили зайти сьогодні. Але подолали ми лише гардероб. Касирка дізналася, що ми збираємося малювати, й оскаженіла: "У нас нет смотрящих, чтобы смотреть, чтоб вы ничего не украли! Без официальних бумаг рисовать нельзя!" У гардеробі одиноко висіли наші два пальта. Тьотки й директор знову зайняли свої позиції. Безстрашні охоронці науки, знань і музею від відвідувачів!