Маму заарештуали страшного 1937-го. Засуджена на 10 років позбавлення волі, вона ніколи не повернулася з ГУЛАГу. Малолітніх дітей "ворога народу" розлучили і віддали в різні дитбудинки.

Читайте також: Маленька історія великої історії

Минули десятки років, коли молодший із них знайшов в архіві справу матері. Але знахідка не допомогла з'ясувати, що сталося зі старшою сестрою. Архівісти нічим не могли допомогти: жодних згадок про долю дівчинки у справі не було. Шукати деінде теж видавалося безперспективним – дітям у дитбудинку дали інше прізвище, аби ті швидше забули про рідного колись "ворога народу". До того ж дівчина могла ще раз змінити прізвище після одруження. Пошуки сестри зайшли у глухий кут.

Аж поки через кілька років архів не отримав ще один запит на ту саму справу. Прізвище запитувачки з іншої країни не мало нічого спільного із репресованою. Але шукала вона інформацію саме про неї – про маму, з якою востаннє бачилася 1937 року. Так знайшла не лише її, а й брата, з яким їх розлучили тоді ж.

Читайте також: Дві короткі історії українців і велика історія України

Матеріали з архівно-кримінальної справи Ольги Морозової представили нині на виставці у НМІУ – Національному музеї історії України.