З давніх часів хрест був символом християнської віри, але разом зі ствердженням цього символу прослідковувалася інша тенденція. Християни почали прикрашати хрести дорогоцінними металами та коштовним камінням, щоби уникнути усвідомлення жахливості розп'яття. Навіть художники й іконописці прикривають тіло розп'ятого Христа хоч би невеликим шматком матерії.

Читайте також: Що потрібно знати про Страсний тиждень. ВІДЕО

Father Ron Rolheiser, який пише для багатьох католицьких видань, пише про розп'яття без прикрас. Він говорить, що розп'яття було задумано, як надзвичайно жорстоке і багатопланове покарання. Окрім вбивства, як такого, цей спосіб смертної кари множив страждання жертви. Під час розп'яття людина відчувала страшний, але дозований біль. Кількість болю кожної окремої миті була розрахована так, що людина мучилась годинами, не втрачаючи свідомість, щоби не полегшити тим страждань приреченого. Іноді розп'ятим давали випити вина, змішаного з морфінами, але робили це не для того, щоби зменшити страждання, а щоби людина не померла передчасно від нестерпного болю.

Крім болю і смерті розп'яття передбачало приниження. Перед покаранням людину роздягали наголо, щоби збільшити ганьбу перед народом. У мить смерті шлунок розп'ятого випорожнювався, а відраза глядачів зростала.

Читайте також: У Києві освятили великодні паски для бійців на передовій. ВІДЕО

Дотепер ми намагаємося приглушити й оминути жахи хреста як у мистецтві, так і в проповідях. Ми оточуємо хрест трояндами, вишитими рушниками, намащуємо його пахощами. Але не таким було розп'яття Спасителя. Він до кінця пройшов через приниження і жах покарання. Можливо, тому більшість апостолів покинула свого вчителя. Вони просто не могли поєднати приниження розп'яття зі славою, божественістю і тріумфом Спасителя.

Навіть сьогодні ми покриваємо наготу розп'ятого Христа, бо не можемо перенести реального приниження, що відбулося два тисячоліття тому...